Плебісцит – це що таке? Даний термін не характерний для позначення всенародного голосування, що проводиться в нашій країні. Саме тому він викликає труднощі, коли необхідно дати йому характеристику. Більш звичним для нас є термін “референдум”. Детальніше про те, що це – плебісцит, і як він співвідноситься з референдумом, буде розказано в даному огляді.
Словникове тлумачення
З’ясовуючи значення слова «плебісцит», доцільним буде звернутися до формулювання, даної в словнику. Там є два варіанти тлумачення.
Один з них свідчить про те, що це історичний термін, який позначає закон, який ухвалювався в Стародавньому Римі на зборах плебеїв спочатку за куриям, а потім і по трибах. Приклад: «На першому етапі дотримання плебісциту, що виник на початку V ст. до н. е.., за часів гострого станового протистояння плебеїв і патриціїв, не було обов’язковим для останніх, так як він не затверджувався сенатом».
Друге значення дано у словнику з позначкою «політичне». Згідно йому, плебісцит – це опитування населення, який проводиться для вирішення будь-яких питань, що мають найбільше значення. Приклад: «За визначенням видатного вченого В. Ф. Котока, референдум можна назвати твердженням того чи іншого державного рішення. При цьому вдаються до народного голосування, придає цьому рішенню характер обов’язкового і остаточного».
Синоніми та етимологія
Синоніми до слова плебісцит – це:
- референдум;
- опитування;
- голосування;
- волевиявлення громадян;
- воля народу;
- народне рішення.
Цей термін має іноземне походження, прийшовши до нас з латинської мови, де є слово plebiscitum. Воно складається з двох частин, таких, як plebs і scitum. Перша з них означає «простий народ», а друга – «рішення, постанови». Таким чином, дослівно ця лексема позначає «рішення народу».
Плебісцит і референдум – в чому різниця?
Щоб розібратися в цьому питанні, для початку дамо формулювання значення слова “референдум”. Це одна з форм безпосереднього волевиявлення народу, яка виражається у голосуванні, яке проводиться за самим значним питань. Ці питання можуть бути як державного, так і регіонального чи місцевого масштабу.
Між двома цими поняттями існує певна різниця, яка полягає у деяких юридичних тонкощах. Між тим ряд авторитетних російських юристів дотримується думки, що плебісцит – це одна з різновидів референдуму.
Вона виділяється ними у зв’язку з тим, що така форма волевиявлення застосовується в основному при вирішенні територіальних та інших конкретних державних питань. Тоді як між поняттями «всенародне опитування» та «всенародне голосування» різниці практично немає. Тому вони не вбачають принципової різниці між плебісцитом референдумом.
Висновки
Виходячи з наведених визначень плебісциту і референдуму, можна відзначити, що поняття референдуму співвідноситься з поняттями всенародного опитування, всенародного обговорення, плебісцити. Всі ці поняття різні способи прояви прямої демократії – і по суті, і за формою.
Тому плебісцит і референдум – дуже близькі один до одного поняття. У них однотипне юридична природа, вони пов’язані з безпосереднім вираженням волі народу. За процедурою вони нічим не відрізняються один від одного.
У деяких країнах переважає поняття референдуму. Це, наприклад, Росія, Італія, Франція. В інших воліють користуватися терміном «плебісцит». До них відносяться такі держави як Чилі, Коста-Ріка.
Прихильники розмежування цих двох понять вказують на таке основне розходження. На плебісцит виносять питання зовнішньополітичного характеру, а на референдум – внутрішньополітичного.
Однак на думку більшості авторів, дані поняття є тотожними. Обидва вони представляють вираження безпосередньої демократії – звернення до виборців для остаточного вирішення тих чи інших законодавчих або конституційних питань. Таке звернення може ініціюватися парламентом, главою держави при вирішенні питань загальнонаціонального характеру або місцевою владою при вирішенні місцевих питань.
