Кожен наш співвітчизник знає про Амурської області. Однак не всі зможуть швидко знайти її на карті. І лише порівняно невелика кількість людей знає хоч щось про площі Амурської області, її населення, природи та історії. Постараємося усунути цей пробіл у знаннях.
Трохи географії
Для початку варто сказати, що площа Амурської області кв. км досить велика – майже 362 тисячі. Тобто приблизно як Німеччина або майже чотири Португалії. Область розташована на південно-сході країни, на кордоні з Китаєм.
Вона сильно витягнута з півночі на південь, тому клімат значно відрізняється. На північно-заході переважає різко-континентальний: літо жарке і сухе, а зима досить холодна, з великою кількістю опадів. Зате на південному сході спостерігається зовсім інша картина: великий вплив повітряних мас з Тихого океану створює мусонний клімат, що характеризується великою кількістю опадів влітку і малим – взимку.
Взимку середній мінімум температур коливається від до -31 -22 градуси: такий перепад дивним, якщо згадати загальну площу Амурської області. Зареєстрований абсолютний мінімум склав -45 градусів за Цельсієм. Зате і літо жарке: на півночі температура іноді досягає +38 градусів, а на півдні – +40 градусів. Правда, у високогірних ділянках середня температура влітку всього +12 градусів.
Вся територія поділена на 20 районів. Причому площа районів Амурської області сильно відрізняється: від 2510 квадратних кілометрів (Тамбовський) до 87500 (Зейский).
Коротко про природу
Сильні перепади температури і вологості забезпечили цим місцям дивовижне розмаїття флори і фауни. Гори і болота, річки і озера, ліси і рівнини, суворий північ і жаркий південь – все це дозволило даній території стати будинком для самих різних рослин і тварин.
Майже 70% території покрито густими лісами. На жаль, це число поступово знижується з-за неконтрольованої вирубки, в першу чергу громадянами Китаю. На сході найбільш поширені ялини та ялиці. У тайгових північних землях зустрічається багато модрини. На південно-сході нерідко можна побачити багатовікові кедри і красиві дуби, пам’ятають ті часи, коли перші російські поселенці тільки будували тут свої будинки. Але все-таки головним довгожителем цих місць є зовсім не дуб, а амурський оксамит. Пройти по лісі з-за ліан буває вельми непросто: дикий виноградник, актинідії і лимонник щільно переплітають гілки дерев і чагарників. Зростає тут і велика кількість плодових, ягідних рослин: черемха, жимолость, горобина, малина, глід і багато інших.
Не менш багата і фауна цих місць: площа Амурської області густо заселена самими різними тваринами. Зустрічаються тут і звичайні білки, лисиці, ведмеді, лосі та изюбры. В гущавині лісів нерідко можна побачити соболя, рись, амурського лісового кота, кабарги і навіть самого великого представника котячих на планеті – амурського тигра. На берегах водойм живуть ондатри, норки, а також далекосхідні черепахи.
Екскурс в історію
Пам’ятки про перших людей, що мешкали в цих краях, датуються 11 тисячоліттям до нашої ери. Жили тут різні племена, починаючи з палеоліту і закінчуючи неолітом..
Руські ж люди прийшли сюди в середині сімнадцятого століття, а точніше, в 1644 році. Саме тоді сюди з загоном прибув Василь Поярков. Незважаючи на численні сутички з місцевим народом – даурами, яких підтримували маньчжури, вони зуміли закріпитися і створити Албазинское воєводство. Згодом було укладено Айгунскій договір і ці землі були офіційно закріплені за Росією.
В роки Громадянської війни ці землі увійшли до складу Далекосхідної республіки. Але в 1922 році вона увійшла до складу РРФСР, а конкретно – у Далекосхідний край. У 1938 році адміністративна одиниця була розділена на Приморський і Хабаровський краї, ці території увійшли до складу останнього. Нарешті, в 1948 році Амурську область виділили як окрему адміністративну одиницю, якою вона залишається по сей день.
Населення
Складно повірити, але в середині дев’ятнадцятого століття загальне населення цих земель (за переписом) становило всього 2950 осіб! Уявіть собі площу Німеччини, на якій живе така жменька людей!
Але з кожним роком населення збільшувалася і вже до кінця XIX століття тут проживало майже 100 тисяч осіб. Напередодні Великої Вітчизняної війни тут жило вже майже 700 тисяч жителів. На жаль, страшна війна сильно скоротила населення: вихідці звідси стали справжнім кошмаром для німецьких загарбників, однак і самі масово гинули на найбільш небезпечних ділянках передовій. Повоєнний населення склало всього 450 тисяч осіб.
Зате в наступні роки, аж до розпаду СРСР населення зростала і до кінця 80-х років перевищила мільйон. Відтоді з кожним роком кількість людей тільки скорочувалася, позитивна динаміка не була зафіксована жодного разу. Сьогодні тут живе менше 800 тисяч осіб.
З них 94% припадає на частку російських людей. Друге місце залишається за українцями – близько 2%. На третьому місці білоруси – 0,5%. Лише трохи поступаються їм вірмени – 0,48%. Також тут можна побачити азербайджанців, татар, узбеків, німців та представників багатьох інших національностей. З місцевих племен тут живуть евенки, буряти, якути та інші.
Висновок
Тепер ви знаєте більше про Амурської області, її території, клімат та населення. Напевно це істотно розширить ваш кругозір.
