Граф Нулін Пушкіна читати сюжет
Ця поема Пушкіна з гумором і легкістю описує від’їзд чоловіка на полювання, але не його пригоди, а подію вдома – з його дружиною молодою і вродливою Наталією.
Справа відбувається у провінції. У садибі з господарів залишається лише Наталя – дружина того самого мисливця. Чоловік їде розважитися полюванням, випивкою, спілкуванням, а що робити жінці? Вона, як зауважує автор, могла б зайнятися господарством – перевірити худобу, приготувати обід… Звичайно, не сама, але вона могла б керувати куховарками. Проте Наташа вчилася в пансіоні, де їй відкрили світ любовних романів, тому домашнє господарство їй не цікаво. І ось вона читає книги, мріє… Нудно!
І раптом шум вози. Сам Пушкін пояснює, яка це радість, коли в сільській тиші раптом чуєш цей звук, бачиш екіпаж далеко… Раптом це гості, старі друзі? І Наталка теж жадібно дивиться на дорогу, мріючи, що карета поверне до неї у двір. І раптом карета ламається… Наталя наказує привести мандрівника до себе в будинок, приготувати обід, полагодити карету. І тільки після замислюється, а чи в порядку той самий пасажир.
Але ось і він цілий і неушкоджений – сам граф Нулін. Їхав він як раз і Парижа, де проциндрив стан. Але молодий франт не сумує. Він радий допомоги, дозволяє себе випитати про французьких модах, про новинки літератури, про театрах. Гостинна господиня жадібно слухає, навіть із захопленням, раптом ніяковіє… І він бачить, як вона мила, хороша – кров, як мовиться, з молоком.
Вже в спальні граф ніяк не може вчитатися в нову книгу, а думає про господиню, яку поки залишив легковажний чоловік. Графу здається, що він закоханий. Так і Наталка, напевно, теж. Йому здається, що вона робила йому знак, що її рукостискання було надто міцним. І багато що йому ще здається! Слуги вже сплять, а граф вирішується прокрастися до неї в спальню.
Там він будить її задремавшую, кидається на коліна перед нею… Але отримує лише ляпаса. Граф зганьблено! Він у розгубленості, що робити далі… ніби все в порядку, вранці його звуть до чаю. Прекрасна Наталя, хоч і посміхається крадькома, не дорікає гостя. Нулін навіть майже вже готовий спробувати щастя ще раз, але тут повертається чоловік. Граф поспішає відкланятися.
А цю історію Наташа розповідає зі сміхом і чоловікові, який, звичайно, обурений (але дружина його втішає), і навіть сусідам, серед яких є її справжній коханець.
Олександр Сергійович сміється і над красовавшимся Нулиным, і над дурним чоловіком, і над хитрою дружиною.
