Сатуратор
А що ж на вулицях міста було уособленням радянських часів? Торгові автомати, серед яких найбільше поширення мали сатуратори. Перший апарат з продажу газованої води був встановлений в 1932 м. Місцем її появи стала їдальня Смольного.
Пізніше автомати знайшли поширення на вулицях столиці та інших міст. Звичайна газована вода коштувала всього копійку, а за воду з сиропом потрібно було віддати три. Обладнані сатуратори були скляними склянками, які ополаскивались струменем води.
У зламаному вигляді унікальні радянські речі можна було бачити ще в початку 90-х. Пізніше з-за низької рентабельності апарати просто продали на металобрухт.
Речі радянських людей
Важко уявити, що радянські люди не знали поліетиленових пакетів, а користувалися спеціальною сіткою. Її можна було легко покласти в кишеню на той випадок, якщо по дорозі з роботи потрібно було щось купити. У сітки цікаву назву – “авоська”. Воно прижилося після знаменитого монологу А. Райкіна в 1935 році, коли він зі сцени помахав нею зі словами: “Авось-ка сьогодні в ній що-небудь додому принесу!”
До старим радянським речей, які стали символом епохи, відноситься і гранований стакан. Чого тільки коштує афоризм “Зметикуємо на трьох!” Його поява безпосередньо пов’язана з гранчастим символом. До обідка в посуд вміщалося рівно 200 г, тому пів-літри горілки ідеально розливалося в три склянки, а от у два не вміщувалося.
В радянські часи молоко було справжнім, як і масло, кефір, сметана. Воно продавалося в скляних пляшках і трикутних пакетах. На шкідливому виробництві, де було покладено видавати в кінці зміни молоко, його роздавали саме в пакетах. Це було зручно, тому що досить відрізати куточок, і можна пити, не замислюючись про посуді. Пакети було легко ставити, тому люди мирилися з тим, що вони протікали по кутах.
Після розпаду Радянського Союзу для росіян стали доступні світові бренди косметичної індустрії, у тому числі французька парфумерія. А коли-то на всі випадки життя в кожній родині був “Потрійний одеколон”. У його складі 64 % спирту, тому матері застосовували його як антисептичний засіб, змащуючи рани і подряпини непосидючим дітям, а перукарі в обов’язковому порядку застосовували після гоління. Чоловіки ж часто використовували його не тільки як парфум, але і вживали всередину.
