Адміністративний устрій
Адміністративно територіальний поділ Молдови закріплено конституцією та окремими законами. Країна має складний розподіл: на 32 району; автономне територіальне утворення – Гагаузію; не підконтрольні території виділені, так звані, адміністративно-територіальні одиниці лівобережжя Дністра; є ще 13 муниципиев.
Муніципій – це фактично міська агломерація з особливим статусом, у Молдові так звуться міські населені пункти з важливих для країни промисловим, культурним і соціальним потенціалом. Наприклад, в муніципію Кишинів входить 5 секторів, 6 міст і 27 сіл, а в муніципію Унген входить тільки однойменне місто з населенням трохи більше 30 тисяч чоловік. Це одне з самих невеликих територіальних утворень Молдови з площею 16,4 кв. км.
Головне місто
Кишинів – столиця Республіки Молдова і найбільше місто країни з населенням 820 тисяч осіб. Займана площа 123 кв. км. Тут зосереджені основні культурні установи, вищі навчальні заклади і спортивні споруди країни. Від радянських часів в основному залишилася харчова промисловість, в тому числі, кондитерські, молочні підприємства.
Перша згадка про місто відноситься до 1436 році в грамоті молдавських воєвод у канцелярію правителя, про уточнення меж наданих їм земель. Загальноприйнята етимологія назви – від старорумынского Chişla nouă (Кішла ноуе), що перекладається, як новий хутір. Статус міста Кишинів отримав в 1818 році, коли в складі Бессарабської губернії увійшов в Російську імперію. З 1918 по 1940 був у складі Королівства Румунії. Потім до 1991 року в Радянському Союзі, в цей час в місті були побудовані багато промислові підприємства. Статус муниципії отримав у 1995 році, зараз населення агломерації складає 1,164 мільйона чоловік. Це найбільша територіальна одиниця площі в Молдові займає 635 кв. км. Вищою посадовою особою столиці є примар, в 2018 році ним став Андрій Настазе.
