Ромашов в оповіданні Купріна Поєдинок образ і характеристика твір

Юрій Олексійович Ромашов – головний герой відомої повісті російського письменника і перекладача Олексія Івановича Купріна «Поєдинок».

Ромашов офіцер, носить чин підпоручика. Він дуже молодий – йому всього двадцять один рік. Саме юний вік багато в чому пояснює схильність героя до мрій, які часто виражаються в судженні про себе в третій особі, ідеалізації життя поза армії.

Юрій Олексійович неймовірно добрий, чуйний чоловік. Це стає зрозумілим з його негативному відношенню до грубості й жорстокості армійського життя. Він заступається за неповинного ні в чім, крім свого походження татарина, рятує від самогубства забитого начальством солдата Хлєбнікова і всіляко опікується його згодом. Одного разу Ромашов утримає від необдуманого, продиктованого сліпий люттю вчинку свого товариша Бек-Агамалова, за що той буде йому безмежно вдячний. Рівні по положенню офіцери довіряють йому, їх пов’язують товариські стосунки. Проте старші офіцери недолюблюють Ромашова, з-за його неприйняття відвертої грубості і неприкритого хамства в щоденному побуті армійської служби.

Але все те позитивне, що є в характері Ромашова, безнадійно тоне в бездонній глибині його безвілля, боязкості, невміння втілювати свої ідеї в реальному житті. Так, мріючи стати вченим офіцером генерального штабу, він обіцяє собі покінчити з розгульним життям, сісти за книжки і поступити в Академію генерального штабу. Але світлим помислам всякий раз не судилося збутися – Юрію не вистачає внутрішніх сил та волі, щоб самоорганізуватися. Ще одним яскравим прикладом безвілля героя є закоханість Ромашова у заміжню жінку – дружину його товариша по службі Олександру Миколаєву або Шурочку.

Але настає момент прозріння, Ромашов знімає з очей рожеві окуляри дитинства, в ньому зникають риси інфантилізму. Він дорослішає, починає розуміти, що є особистістю, вступає в боротьбу за своє Я. Коли чоловік Шурочки викличе його на дуель, він з гідністю прийме виклик і загине. Це буде усвідомлений вчинок, спрямований на порятунок честі дружина Ніколаєвої, а отже, на її щасливе сімейне майбутнє з чоловіком.

Дивіться також:  Доктор Пирогов в оповіданні Чудовий лікар характеристика та образ (Купрін) твір

Образ Ромашова – це образ молодої людини, доброго, чуйного, чистого душею, але надмірно мрійливого, а так само безвольного і непрактичного. Але, в кінцевому підсумку, герою вдається знайти своє Я і стати особистістю. Він робить воістину благородний і рішучий вчинок в дусі того часу. Юрій Ромашов віддає найдорожче, що у нього є, своє життя заради щастя коханої жінки.

Твір на тему Ромашов у Поєдинку

Юрій Олексійович Ромашов – це молодий офіцер, який мав звання поручика, середнього зросту. Незважаючи на деяку худобу, він був міцним хлопцем. Всі рухи Григорія були скутими і незграбними. На період несення служби йому було не більше 21 року.

Ромашов романтичний, м’який і чуйний хлопець. Він часто надається мрій, і уявляє своє життя ідеальної поза армії. Він занадто добрий і м’який, тому грубе ставлення до армії його коробить, і він не приймає таку поведінку. Його добре і чуйне серце допомагає запобігти страшний злочин Хлєбникова – самогубство. До цього солдата підштовхнув його ж начальник, в подальшому він постійно знаходитися поруч з Хлєбниковим, всіляко опікується та допомагає їй. Він захистив від нападок невинного молодого татарина. В один момент, коли на його друга нападе лють, і він захоче зробити необдуманий вчинок, Ромашов зупинить його, згодом, отримавши безрозмірну вдячність і відданість.

Офіцери, рівні Ромашову по чину зав’язують з ним добрі, дружні відносини, вони довіряють йому і вважають надійним другом. Але, більш старші офіцери за званням, навпаки, недолюблює його, призирают за його неприйняття грубого побуту армійської служби.

Але, незважаючи на велику кількість позитивних рис у характері молодого людини – його безвольність і боязкість заважають здійснити мрії і досягти бажаного результату. Наприклад, бажання стати вченим офіцером при штабі генерала, і сісти за вивчення наукових книг – це лише порожні слова. Насправді із-за слабкої волі і відсутності внутрішнього стрижня він не може організувати себе та свою поведінку. Найяскравіший приклад його безвілля, коли він закохується в дружину свого друга по імені Шурочка. Але в певний період щось змінилося в ньому і його характер. Він став більш зрілим і сильним. Ромашов раптом став дивитися на світ по-іншому, по-дорослому. Він приймає виклик на дуель чоловіка своєї коханої жінки, під час поєдинку він помирає. Цей вчинок з боку Ромашова викликає повагу, тому що, загинувши сам, він відстояв честь своєї коханої і її чоловіка.

Дивіться також:  Твір Аналіз розповіді Суламіф Купріна

Вигляд Ромашова, з одного боку, добрий, чуйний, мрійливий, а з іншого – безвольний і слабохарактерний. У боротьбі зі своїми страхами і слабкостями, в кінцевому підсумку перемогла особистість. Ромашов зумів знайти себе, зрозуміти, що потрібно бути більш серйозним і сильним духом, незважаючи на те, що в кінці розповіді його наздогнала смерть.

Характеристика 3

У головного героя повісті А. В. Купріна «Поєдинок» у творі кілька імен: Юрій, Георгій, Ромочка, Ромашка – кожне з яких відображає ставлення героя до самого себе або ставлення до герою інших персонажів.

Якщо говорити про формування ставлення до самого себе, той шлях, який проходить герой – це рух від «Юрія» на «Георгія». Юрій – домашнє ім’я, так називає себе він, кажучи в третій особі, так називають його товариші, цього імені немає конотації, додаткового потужного звучання, характерності, в цьому імені тільки номінація звичайності, як точка відліку. Брудний містечко, п’яні посиденьки в офіцерському клубі, дивна і вульгарна зв’язок з полкової пані Раїсою Петерсон – все це знаки простого імені Юрій, тобто все, як у всіх офіцерів полку. Але є інше ім’я, Георгій, переможне, чудове, мотивуюче позбутися від інфантильності, звільнитися від обивательського погляду на світ. Називаючи так, Ромашов мріє про светозарном місті, про велике кохання до Шурочке, про торжество справедливості під час наближення полкового огляду. Георгій – Змієборець, цей світлий християнський образ, підспудно існуючий у свідомості Ромашова, тримає його на плаву, дозволяє мріяти й сподіватися на здійснення бажань про любов і славу.

В одному із спогадів Юрія – Георгія мова йде про те, що тонкою ниткою в дитинстві мати утримувала його від вчинення поганих вчинків, так прагнучи вберегти від небезпеки життя за межами натягнутої нитки. Дитинство закінчилося, але страх нового життя залишився, Ромашов як і раніше відчуває натягнуту нитку, яка тримає його, а обірвати її він виявиться не в силах.

Дивіться також:  Характеристика сімї Руднєвих в оповіданні Тапер Купріна

Іноді здається, що зовсім трохи і перед нами постане переможець, Георгій: кілька кроків відділяє Ромашова під час огляду від слави; солдата Хлєбнікова він рятує від смерті, вбачаючи в ньому свого брата, розуміє його, як себе; навіть коли йде на поєдинок, це виглядає як вчинок на захист доброго імені прекрасної дами, коханої його Шурочки. Але доля-нитка не відпускає його, і він залишається просто Юрієм: огляд обернеться ганьбою невмілого офіцера, а прекрасна дама, по суті, пожертвує Ромашовым заради власного благополуччя, їй не судилося зрозуміти і побачити в ньому і силу його жертви, і силу його любові до неї, саме для неї він Ромашка і Ромочка, Георгія вона в ньому не зуміє розглянути.

Ромашову не вдасться увійти в сяючий місто, який він собі уявляв, що йому не судилося бути Георгієм-Побідоносцем, але його світлий, хоч і дещо емоційно інфантильний спосіб породжує у свідомості читача співчуття, співпереживання, коли слідом за головним героєм, що рятує від самогубства солдата, хочеться сказати: «Брат мій».