Всім відомі прислів’я: що посієш, те й пожнеш; посієш звичку, пожнеш характер; посієш вітер, пожнеш бурю. Сенс цих крилатих виразів зрозумілий навіть школярам молодших класів. Здавалося б, все дуже просто. Те, що людина посилає у світ, повертається до нього в тому ж вигляді або якості. Але звідки виникло саме вираз?
Старий завіт
Цікава і незвичайна прислів’я “що посієш, те й пожнеш”. Значення її потрібно шукати в давньохристиянських писаннях. Ось вираз із Старого Заповіту: “Хто сіє вітер, пожне бурю”. В ньому пророк Осія викриває народ Ізраїлю неправедного життя. В одній із глав він повідомляє неправедним ізраїльтянам про біди, які обрушаться на них з-за порушення законів Божих.
Пророк промовив ті слова, які згодом перетворилися у фразеологізм. Він сказав ізраїльтянам, що даремно вони сіють вітер. Хто робить, той пожинає бурю. І хліба у них не буде. Адже зерно борошна не дасть. А якщо і вийде борошно, хліб з неї з’їдять вороги.
Вітер – це порожнеча, а буря – руйнування. Те, що у євреїв не буде врожаю, означало, що всі їхні починання підуть їм на шкоду. А ворогам ізраїльського народу – на користь. За порушення релігійних законів вони повинні були бути знищені. Значення “що посієш, те й пожнеш” близько до тлумачення прислів’я “посієш вітер – пожнеш бурю”.
Біблія
Прислів’я є малою поетичною формою і йдуть корінням у часи зародження народної мудрості та релігій. Більш близьке до нас значення “що посієш, те й пожнеш” знайшлося в Біблії. У вислові з Послання до Галатів говориться: “ті, хто живуть інтересами плоті, отримують тлін, а живуть духовними практиками – життя вічне”. І ось тут вже без пояснень не обійтися.
Що Апостол Павло хотів сказати? На додаток до вищесказаного, в Біблії є ще такі рядки: “Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне…” Означає воно те, що закони бога незмінні. Незалежно від того, скільки часу минуло, жоден закон Божий не змінився. Відповідно до цього, є незмінні поняття праведного і неправедного життя. Отже для тих, хто віддається мирських утіх і не займається саморозвитком, уготовано тління. Тих же, хто не піддається нижчих потреб, а приділяє час духовного розвитку, чекає вічне життя.
Любов до трактування
Людська природа така, що будь мудрий вислів з часом починає обростати все новими і новими тлумаченнями. В ході історії людства виникають аспекти життя, до яких застосовується та чи інша мудра думка. Купуючи химерні форми, початкові варіанти крилатих виразів не розпізнаються.
Так, значення приказки “що посієш те й пожнеш” в наші дні тлумачиться виключно з точки зору міжособистісних відносин. Вираз втратило свою релігійну основу, але набула магічний відтінок. На думку багатьох, якщо постійно творити злі справи, то від вищих сил (не обов’язково від Бога) послідує покарання за життя. І навпаки через добрі справи можна одержати винагороду у вигляді земних благ або душевного спокою.
Прислів’я, близькі за змістом
Використання в літературі архисюжетов породжує найбільший відгук у серцях людей. Це доводить сталість законів, прописаних в писаннях. На основі біблійних сюжетів з’явилося чимало творів у різних формах і жанрах. Не оминуло це явище і малу форму народної творчості. Є в російській мові фразеологізми, подібні прислів’я “що посієш, те й пожнеш”. Значення їх має спільні корені:
- віділлються кішці мишкін слізки;
- не рий сусідові яму, сам попадешся;
- куди голка, туди й нитка.
