Наша країна є найбільшою у світі територією. А вже як великий і величезний був Радянський Союз! На його воістину гігантською – іншого слова і не підібрати – площі існувало безліч різноманітних підприємств, організацій, навчальних закладів, у тому числі і військових училищ. Пропонуємо вам дізнатися більше про військових училищах колишнього СРСР (кількість, спеціалізація, місце знаходження тощо).
Особливості подібних закладів і короткий історичний екскурс
Перш ніж перераховувати міста і села, в яких у часи Радянського Союзу перебували військові училища, необхідно розібратися як слід з цим словосполученням. Зрозуміло, що у військових училищах навчають і виховують майбутніх військових, але які особливості і характеристики цих навчальних закладів?
Зануримося трохи для початку в історію. Логічно припустити, що становлення нинішніх військових установ корінням сягає глибоко в минуле. При цьому цікаво, що достовірних відомостей про існування в давнину якихось шкіл військового профілю та/або подібних їм немає. З іншого боку, безсумнівно і безперечно, що збройні сили, будь то армія чи флот, у стародавніх були чудово організовані, а отже, хоч щось схоже на заклад, де муштрують майбутніх вояків, було навіть в той далекий час. Стародавній Рим, наприклад, міг похвалитися подібними установами.
Середні століття ознаменувалися популяризацією лицарства. В особливих “лицарських школах” майбутніх воїнів навчали фехтування та верхової їзди. Перші заклади цього профілю з’явилися вперше в італійському Неаполі і звідти поширилися по всьому світу. Крім того, навчити необхідним манерам міг і який-небудь більш досвідчений лицар. Часто вони отримували у своє повне розпорядження юного пажа, якого і навчали на практиці всім премудростям служби. Такий порядок речей зберігався аж до появи вогнепальної зброї. Після його винаходу виникла потреба у цьому кваліфікованому військовій освіті. Розпочалися заходи з його удосконалення. Від дворян було потрібно більше умінь. Стати офіцером було зовсім непросто. Майбутній воїн повинен був продемонструвати навички користування мушкетом, атаки всіляких укріплень і тому подібні речі.
У п’ятнадцятому столітті з’явилися перші полководницькі школи, і не де-небудь, а знову в Італії. Вже після ідею підхопили й в інших країнах світу. Перейняли і стали розвивати. Так, дуже відомі були рицарські академії Скандинавії, де поряд з військовими дисциплінами – фехтуванням, верховою їздою і пр. – майбутнім лицарям вперше почали викладати математику, креслення та інші науки. Також вперше там почали вести навчання артилерійському мистецтва. Незабаром з’явилися популярні й донині кадетські корпуси. Пальма першості цього разу належала Пруссії, сталося це в середині сімдесятих років сімнадцятого століття.
Перші вищі навчальні заклади, будь то школи чи академії, стали з’являтися у вісімнадцятому столітті як в Європі, так і в Росії, яка закладом та подальшою популяризацією цих закладів зобов’язана, зрозуміло, Петру Великому.
Ще на самому початку століття він заснував у Петербурзі навигацкую школу. Втім, у ній навчали не тільки морському справі, але і математики, військовим премудростям. Відтоді все пішло своєю чергою: військові навчальні заклади відкривали і закривали, розвивали, вдосконалювали, ділили на різні профілі і категорії. В даний час у нашій країні до військових навчальних закладів належать і військові училища, і військові академії, і навіть спеціалізовані кафедри в інститутах, і самі інститути, військові, зрозуміло. Кадети, суворовці, нахімовці – все це студенти кращих військових навчальних закладів країни.
Види військових училищ
В даний час всі військові навчальні заклади в Росії займається Міністерство оборони. До них відносяться військові академії, вищі училища, військові кафедри при вузах країни, військові інститути, кадетські училища і корпусу, нахимовские і суворовські училища, військові навчальні центри при цивільних вузах, наприклад медичних, курси удосконалення і перепідготовки офіцерського складу.
Як вступити до військового училища
Для початку слід прояснити, в чому різниця між військовим училищем і військовою академією або інститутом. У військове училище, як і в будь який інший, можна поступити на базі дев’яти класів і отримати середню спеціальну освіту. За отриманням диплома про ВПО пряма дорога в академії та інститути. Потрібно, однак, зауважити, що після закінчення одинадцятого класу можна йти не тільки у вищі навчальні заклади. Візьмуть всіх бажаючих і в училища.
А як потрапити туди? Все дуже просто, незважаючи на те, що в будь-яке військове установа вступні випробування набагато суворіше і складніше, ніж у звичайний університет. До потенційного абітурієнта військового училища пред’являють особливі вимоги, наприклад неодмінна наявність громадянства нашої країни, здача обов’язкових нормативів, відмінний стан здоров’я і так далі. Необхідно мати і певний перелік документів: заяву на ім’я керівництва установи, характеристика з місця навчання/роботи, автобіографічні відомості, фотокартки тощо. Хлопцям, що надходять після дев’ятого класу, обов’язково потрібно мати письмову згоду батьків. А ще дуже важливо бути володарем високих балів з фізкультури.
Військові училища СРСР: список
З військовими установами нашого часу все зрозуміло. А як же стояла справа з вищими військовими училищами СРСР? Скільки їх було, де вони перебували, кого в них готували? Детальніше про це спробуємо розповісти далі.
У список військових училищ СРСР входили такі заклади, як Інженерне училище радіоелектроніки у Воронежі та аналогічне в Череповці, Червонопрапорне училище спеціального зв’язку Краснодара, Топографічне командне Ленінграда, Командно-інженерне протиповітряної оборони в Одесі, Автомобільне командне в Самарканді і т. д. Всього в переліку військових училищ СРСР більш сотні найменувань, у тому числі нахимовские і суворовські. Перерахувати їх усі неможливо, але розповісти про деякі – цілком допустимо.
Військово-морські училища СРСР
Серед військово-морських навчальних закладів Радянського Союзу вибір був невеликий: їх було всього три: в Санкт-Петербурзі (Ленінграді), Тбілісі та Ризі. Всі вони носили горде звання – Нахимовские.
Санкт-Петербург
Училище в Санкт-Петербурзі було засновано в середині минулого століття, в 1944 році. У перший рік роботи майбутніх флотоводців було не так багато: трохи більше чотирьохсот чоловік, наймолодшим з них виповнилося десять років, а найстаршим – чотирнадцять. Незважаючи на такий юний вік, хлопці вже сьорбнули тягот війни, а хтось навіть і відзначився на фронті і був представлений до нагороди. У той час в даному військовому училищі СРСР (на фото ви можете бачити славне місто, в якому воно знаходиться) муштрували чотири роки, зараз – сім років.
Крім того, зараз у навчального закладу є філії в Севастополі, Мурманську і Владивостоці. Датою заснування училища і, відповідно, днем великого святкування є 23 червня.
Тбілісі і Рига
Тбіліське Нахімовське училище з’явилося роком раніше, в 1943-м. Однак проіснувало воно недовго, всього лише дванадцять років, і в 1955 році було розформовано.
Недовго протримався на плаву і їх прибалтійський побратим – Ризьке Нахімовське військово-морське училище, відкрите в 1945 році. Воно було розформовано у 1953 році, проіснувавши всього лише вісім років. Всіх співробітників і студентів перевели в Ленінград.
Заклади авіації
А як йшла справа з авіаційними військовими училищами в СРСР? Їх було набагато більше. Одне з найстаріших навчальних закладів – Качинське Червонопрапорне училище льотчиків. У листопаді 2010 року була відкрита Севастопольська офіцерська школа авіації. Спочатку місцем його дислокації був Севастополь, потім – Кача, невелике селище в околицях міста, на ім’я якого і названо училище. Останнім місцезнаходженням його став Волгоград – саме в цьому славному місті базувалося навчальний заклад з 1954 року аж до свого закриття в 1998-м.
Були у цього військового училища СРСР відзнаки. Один з них, як і сам заклад, носив ім’я Олександра М’ясникова – революціонера по кличці Мартуни. Це училище багато повидало на своєму віку і багатьом могла по праву пишатися, зокрема своїми випускниками: більше шістнадцяти тисяч льотчиків вийшло з його стін. Серед них герої Радянського Союзу (понад триста) і герої Росії. До речі, цікавий факт: саме в Качинському училищі навчався молодший син Йосипа Сталіна – Василь.
Розформували найстаріше авіаційне тому, що потрібно скоротити кількість училищ по країні, і, вибираючи між Волгоградом, де тоді перебувала установа, і Армавіром, вибрали перший. Друга за рахунком авіаційне військове училище СРСР було відкрито в Тамбові на дев’ять років пізніше вищеописаного. Воно не просто авіаційне, а ще й інженерне. Проіснувало воно трохи довше Качинського: його закрили дев’ять років тому.
Оренбург
Серед авіаційних училищ не можна не виділити і Оренбурзьке, яке по праву займає почесне третє місце в списку авіаційних училищ Союзу. Роком його заснування вважається 1921-й, роком розформування – 1993-й. Цікаво, що спочатку це було ніяке не училище і тим більше не авіаційне, а школа повітряного бою і бомбометання. Вона в Оренбург потрапила складним обхідним маршрутом з Москви, транзитом побувавши в Серпухові. Училище знамените тим, що саме перед його входом красується єдиний збережений у всьому світі літак, на якому літав Юрій Гагарін. Легендарний радянський льотчик і космонавт був випускником цього закладу, як і Валерій Чкалов. Крім того, училище визнавали найкращим в країні протягом кількох років.
У 1993 році авіаційне училище в Оренбурзі було розформовано, на його базі створили кадетський корпус, який дає первинну підготовку з гелікоптерного, пожежнику, льотному, ракетному, авіаційно-інженерного, зенітно-ракетному справі. У тому ж році на території навчального закладу розмістили Берлінський ордена Кутузова військово-транспортний авіаполк, який вивели з Прибалтики.
Даугавпілс
Не можна не сказати кілька слів ще про одному військовому училищі льотчиків СРСР – Даугавпилсском вищому військовому інженерному. Засноване в 1948 році, вона проіснувала рівно сорок п’ять років. Знаходилося на території Даугавпілсської фортеці, спорудженої ще при Олександрі I. Це училище було одним з найбільших в Союзі і мала досить цінними педагогічними кадрами.
Була у нього і шикарна технічна база: новітні лабораторії, оснащені сучасним обладнанням, свій аеродром, госпіталь і так далі. А в 1993 році училище об’єднали зі Ставропольським навчальним закладом, і його історія як окремої самостійної одиниці завершилася.
Барнаул
Тридцять років і три роки існувало в Сибіру, на Алтаї, в прекрасному місті Барнаулі авіаційне училище, створене в 1966 році. В ньому готували фахівців фронтової авіації. Розформували навчальний заклад у квітні 1999 року. Курсантів перевели в Армавір, а обслуговуючий і педагогічний персонал звільнили в запас. Усі навчальні та допоміжні приміщення, а також територію училища передали Барнаульскому юридичного інституту. До речі, саме Барнаульское училище закінчив у свій час льотчик Костянтин Павлюков, героїчно загинув в Афганістані.
Про військово-політичних
Така категорія училищ також існувала в Союзі. Так, у список входили навчальні заклади, що знаходяться в Ленінграді, Кургані, Києві, Мінську, Києві, Новосибірську, Свердловську, Ризі та інших містах.
Мінськ, Новосибірськ і Ленінград
Мінське училище було загальновійськових і існувало лише одинадцять років, з 1980 по 1991 рік, випустивши, втім, за цей порівняно невеликий період практично дві тисячі офіцерів. У їх числі близько 900 представників зарубіжних країн.
У числі військово-політичних училищ СРСР навчальний заклад в Санкт-Петербурзі, якому присвоєно ім’я Юрія Андропова. Воно також існувало недовго, з 1967 по 1992 рік, і готувало спеціалістів з протиповітряної оборони протягом чотирьох років. Розформовано тому, що перестав існувати Радянський Союз.
Училищу в сибірській столиці, Новосибірську, присвоєно ім’я на честь шістдесятиріччя Жовтня. Воно функціонує успішно і зараз, правда, тепер називається трохи по-іншому – Вище військове командне училище. Дана реорганізація відбулася чотирнадцять років тому. Відрізняється це училище тим, що багато його випускників на різних майданчиках брало участь у бойових діях і отримувало нагороди, в тому числі і звання героя Росії. Це училище закінчив відомий нині Олег Кухта, зараз актор, а раніше – співробітник спецназу.
Таллін
Одне з військових училищ СРСР знаходилося в Таллінні – це навчальний заклад було не просто військово-політичним, але ще і будівельним. За весь час свого існування (13 років) воно видало понад тисячі восьмисот чоловік, готуючи їх до політичної роботи в будівельних, дорожніх і залізничних частинах. Даний заклад володіло не тільки знаком військового училища СРСР, але і Бойовим прапором, отриманими в 1980 році.
Училища МВС
Окремо варто сказати і про військових училищах МВС СРСР. Їх існувало лише чотири: в Саратові, Новосибірську, Пермі та Орджонікідзе (зараз – Владикавказ).
Орджонікідзе-Владикавказ
Орджонікідзевське вище військове командне училище МВС СРСР існувало з тридцять восьмого року, тоді, звичайно, в назві фігурувало не МВС, а НКВС, і воно носило ім’я С. М. Кірова. Воно існує і понині, але є тепер Інститутом внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ (перейменовано в останній рік минулого століття).
У роки війни учні Орджонікідзевського вищого військового командного училища МВС СРСР відзначилися на фронті, багато мали державні нагороди, навчальний заклад отримав орден Червоного прапора.
Новосибірськ
Новосибірський військовий інститут – саме так зараз гордо іменується колишнє вище військове командне училище МВС СРСР у цьому місті. Створений у 1971 році, за початковим задумом воно повинно було готувати курсантів протягом трьох років, проте вже через два роки навчання стало чотирирічним, а сама установа отримало статус вищого командного. Пізніше термін муштри збільшили ще на рік, а в 1999 році училище стало інститутом. Воно функціонує і зараз, і може пишатися своїми випускниками, серед яких вистачає героїв, в тому числі і тих, що були нагороджені посмертно.
Інші заклади
Коротко скажемо пару слів ще про кількох училищах. Наприклад, про Вищій червонопрапорній школі імені Дзержинського – військове училище КДБ СРСР. Крім цього навчального закладу, в цій галузі фігурують численні вищі курси в різних містах колишнього Союзу: алмати, Мінську, Києві, Ленінграді, Ташкенті, Свердловську та ін. Вищезгадана школа імені Дзержинського тепер носить назву Академії Федеральної служби безпеки РФ (з 1992 року), а першим її назвою було Центральна школа ОГПУ (ще в тридцяті роки минулого століття). Як неважко здогадатися, готували в даному військовому училищі СРСР чекістів.
На території України знаходиться місто Харків, входив раніше в число радянських населених пунктів. Нас цікавлять заклади є і в ньому. Так, серед харківських військових училищ СРСР можна назвати Вище танкове командне. Воно було засноване ще під час війни, в 1944 році. Спочатку там навчали три роки, а з 1966-го період навчання збільшили до чотирьох років. З того ж часу випускники отримують диплом інженера. Має орден Червоного прапора, це військове училище СРСР у 1997 році було перейменовано в інститут.
А в Рязані з 1918 року успішно працює Гвардійське вище повітряно-десантне училище, якому присвоєно ім’я полководця Суворова. Спочатку в цьому містечку були організовані піхотні курси, а вже на їх базі згодом сформували і навчальний заклад. Курсанти його особливо відзначилися на фронтах Великої Вітчизняної війни. Саме училище має орден Червоного прапора. З 1962 року в навчальному закладі особливу увагу приділяють вивченню іноземних мов, з цього ж періоду в училищі стали приймати курсантів з-за кордону. А вже в новому столітті, десятиліття тому, вперше в якості студенток поріг Рязанського повітряно-десантного училища переступили дівчини.
Чим ще відрізняється дана установа, так це тим, що в ньому готують військових священиків і офіцерів спеціальної розвідки. До речі, почесне слово «гвардійське» у назві училища з’явилося тільки в лютому цього року. Це був своєрідний подарунок до столітнього ювілею закладу.
Трохи постарше, але теж функціонує досі училище в Тюмені військово-інженерного профілю. Датою його заснування є 1957 рік. За весь час свого існування училище зазнавало багато реорганізацій і змін. Зараз є основним центром Тюмені з підготовки фахівців інженерно-технічного профілю у військовому напрямку. Навчатися в ньому можна п’ять років і отримати вищу освіту, або можна зупинитися на середній спеціальній освіті і тоді витратити на навчання всього два роки і десять місяців.
Повоєнним «дитиною» є заклад в Ульяновську – Вища військово-технічне. Там готували професіоналів з двох інженерних напрямків: технологів і механіків. Зрозуміло, ті й інші були військовими. Яка проіснувала до 2011 року училище включало курсантські батальйони, школу прапорщиків, навчальні роти і так далі, а також носило ім’я Богдана Хмельницького.
А ось Ставропольське училище назвали на честь шістдесятиріччя Жовтня і готували в ньому зв’язківців для ракетних військ. Існувало воно не дуже довго – з 1962 по 2010 рік, але за цей час встигло підготувати чимало цінних кадрів. Зараз на території колишнього навчального закладу знаходиться штаб армії.
Це далеко не повний список військових навчальних закладів колишнього Союзу. Проте хоч би невелике уявлення про географію і діяльності військових училищ СРСР дана інформація дає.
