Російсько-шведська війна
Столбовский світ Росії зі Швецією став фіналом російсько-шведської війни, розпочатої в період Смути у 1610 році. У 1609-м займає місце царя князь Василь Шуйський звернувся до Швеції за допомогою в боротьбі з інтервенцією Польщі і Лжедмитрієм II – авантюристом і самозванцем, який видавав себе за царського спадкоємця, царевича Дмитра. За умовами договору про союз Росії і Швеції за свою участь в боротьбі проти поляків Швеція отримувала значні території, які належали Росії, в тому числі фортеця Корела. Обидві сторони, бажаючи якомога більш вигідно трактувати для себе договір, так і не виконали поставлених одна перед одною зобов’язань.
Бажаючи приєднати фортеця, шведський король Сигізмунд III відмовляється від союзницьких зобов’язань і оголошує війну Росії, справедливо вважаючи, що країна ослаблена голодом, політичною кризою та польською інтервенцією.
У 1610-1611 роках шведські найманці ще ведуть боротьбу проти польський військ на боці Росії. При цьому вони трактують договір про союз на свій манер і використовують його заради наживи, не гребуючи час від часу виступити проти російських військ, якщо сили поляків переважають або війна на стороні супротивника обіцяє їм більшу вигоду.
В 1611 році шведи переходять до активного захоплення російських прикордонних територій – Корелы, Яма, Копорья, Новгорода. Ослаблені міста здаються противнику, а новгородці навіть просять встановити у себе шведську влада, тим самим сподіваючись відокремитися від Росії, одолеваемой смутою. Король Швеції з радістю погоджується на умови, запропоновані новгородцями, і ставить двох намісників на територію новгородської республіки – одного від новгородської знаті, а іншого від шведської.
До 1613 році шведи приступили до безуспішної облоги Тихвина. Приблизно в цей же час з Москви виступило військо, задавшееся мету звільнити країну від інтервенції. Бої цього війська зі шведами носили змінний успіх.
В 1614 році шведи приступають до облоги Пскова, але місто не здався загарбникам. З Новгорода в Москву висунулося посольство з метою вибачитися перед російським урядом за перехід під владу шведів.
