Технологія РКМЧП. Розвиток критичного мислення через читання і лист

Педагогіка 21 століття передусім розглядає особистість учня. Її формування і є метою освітнього процесу. Сучасний учитель повинен розвивати в дитині його найкращі якості, беручи до уваги особливості вихованця та формуючи позитивну «Я – концепцію». Крім цього, педагогу важливо стимулювати дітей до здобуття знань з захопленням. Для цього застосовується багато технологій. Однією з них є РКМЧП, або «Розвиток критичного мислення через читання та письмо».

Історія питання

Технологія РКМЧП була розроблена у 80-ті роки 20 ст. Автори цієї програми – американські педагоги Уолтер Скотт, Курт Мередіт, а також Джіні Стіл і Чарльз Темпл.

Що являє собою технологія РКМЧП? Це система методичних прийомів і стратегій, яку можна використовувати в різних формах і видах роботи, а також у предметних областях. Технологія американських педагогів дозволяє навчити учнів умінню працювати з постійно оновлюється і зростаючим інформаційним потоком. Причому це актуально для самих різних областей знань. Крім цього, технологія РКМЧП дозволяє виробити у дитини такі вміння:

• Вирішувати проблеми.
• Формувати власну думку на основі осмислення різних уявлень, ідей і досвіду.
• Висловлювати власні думки в письмовій і усній формі, роблячи це впевнено, ясно і коректно для оточуючих.
• Самостійно навчатися, що носить назву «академічна мобільність».
• Працювати і співпрацювати в групі.
• Формувати конструктивні взаємини з людьми.

У Росії технологія РКМЧП прийшла в 1997 р. В даний час її активно використовують у своїй практиці педагоги Москви і Санкт-Петербурга, Нижнього Новгорода і Самари, Новосибірська та інших міст.

Особливість технології

Розвиток критичного типу мислення завдяки читанню і письму є цілісною системою. При її застосуванні у дітей з’являються навички роботи з інформацією. Технологія РКМЧП сприяє підготовці таких членів суспільства, які в майбутньому будуть затребувані державою. При цьому в учнів закріпиться здатність працювати на рівних і співпрацювати з людьми, а також керувати і головувати.

Метою даної технології є розвиток розумових навичок дітей. Причому застосувати вони їх зможуть не тільки для навчання, але й в повсякденних ситуаціях.

В чому необхідність формування критичного мислення у підростаючого покоління? Причини тому наступні:

1. Критичне мислення є самостійним. Воно дозволяє кожному учневі самому формулювати свої оцінки, ідеї та переконання. Причому кожна дитина робить це незалежно від оточуючих людей. Мислення можна назвати критичним, якщо воно буде носити індивідуальний характер. В учня має бути достатньо свободи, щоб думати і знаходити відповіді на всі, навіть найскладніші питання самостійно. Якщо людина мислить критично, це зовсім не означає того, що він постійно буде не погоджуватися з точкою зору свого співрозмовника. Головним в цьому випадку є те, що люди самі вирішують, що погано, а що добре. Таким чином, самостійність є першою і, мабуть, найважливішою рисою характеристики критичного типу мислення.
2. Отримана інформація вважається відправним пунктом для критичного типу мислення, але далеко не кінцевим. Знання дозволяє створити мотивацію. Без неї людина просто не може почати мислити критично. Для того щоб в голові з’явилася складна думка, мозок людини має переробити величезний обсяг даних, теорій, концепцій, текстів та ідей. А це неможливо без книги, читання та письма. Їх задіяння обов’язково. Застосування технології РКМЧП дозволяє навчити учня вмінню сприймати найбільш складні поняття, а також утримувати в своїй пам’яті різні відомості.
3. З допомогою критичного мислення типу школяр здатний набагато швидше поставити питання та усвідомити проблему, яка потребує вирішення. Людина досить цікавий за своєю природою. Помічаючи щось нове, ми завжди прагнемо дізнатися, що ж це таке. При застосуванні технології, розробленої американськими педагогами, учні аналізують тексти, збирають дані, зіставляють протилежні точки зору, використовуючи при цьому можливості обговорення питання в колективі. Діти самі шукають відповіді на питання, що цікавлять їх і знаходять їх.
4. Критичне мислення передбачає переконливу аргументацію. В цьому випадку людина намагається знайти власний вихід із ситуації, підкріплюючи рішення обгрунтованими і розумними висновками.

Відмінні риси технології

Методика РКМЧП сприяє формуванню навичок роботи з різноманітною інформацією в процесі письма і читання. Це спонукає учня інтерес, сприяє прояву творчої і дослідницької активності, а також дозволяє задіяти обсяг вже наявних знань.

Таким чином надаються умови для осмислення нової теми, що допомагає школяреві узагальнити і переробити отримані дані.

Розвиток критичного типу мислення за методом американських педагогів відрізняється:

• непредметным характером;
• технологічністю;
• засвоєнням інформації і розвитком комунікативних і рефлексивних здібностей;
• поєднанням навичок роботи з текстами та подальшого спілкування з приводу отриманих даних;
• застосуванням роботи з текстами як інструмент самоосвіти.

Критичне читання

У технології РКМЧП чільна роль відведена тексту. Його читають, а після переказують, трансформують, аналізують, інтерпретують.

У чому користь читання? Якщо воно протилежно пасивного, будучи активним і вдумливим, то учні починають більш глибоко підходити до отриманої ними інформації. При цьому вони критично оцінюють, наскільки обгрунтовані і точні погляди автора на той чи інший питання. У чому користь читання критичного виду? Учні, які використовують дану методику, є менш вразливими для маніпулювання і обману, ніж всі інші люди.

Для чого потрібні книги на уроках, що розвивають критичне мислення? Їх застосування дозволяє вчителю приділити час стратегії смислового читання, а також попрацювати над текстом. Ті вміння, які формуються в учнів, належать до категорії загальнонавчальних. Їх вироблення дозволяє забезпечити можливість успішного освоєння знань в різних предметних областях.

Під смисловим читанням розуміють таке, при якому діти починають розуміти смисловий зміст тексту.

Для чого потрібні книги при формуванні критичного мислення? Справа в тому, що успіх такого процесу значною мірою залежить від розвитку інтелекту учня, від його грамотності і освіченості. Саме тому так важливо читання книг. Для розвитку інтелекту і словникового запасу необхідно ретельно підбирати список літератури. Вона повинна сприяти підвищенню обсягу пам’яті, який знадобиться для запам’ятовування інформації.

Важливим моментом стає і збільшення словникового запасу. Адже тільки при такій розмові, коли людина буде красномовно висловлюватися, він приверне до себе належну увагу.

Крім цього, книги для розвитку інтелекту і словникового запасу стимулюють розумовий розвиток, формують досвід. Образи, що знаходяться у книгах, запам’ятовуються, щоб у схожому випадку «спливти» і бути використаними.

Література залежно від віку учня повинна бути підібрана наукова або філософська. Серед таких книг також можуть бути різні художні твори та поезія.

Цілі технології

Навчання читання та письма, сприяє розвитку критичного мислення школярів, дозволить:

• навчити дітей виділяти в отриманій інформації причинно-наслідкові зв’язки;
• відкидати хибні або непотрібні дані;
• розглядати нові знання та ідеї в контексті тих, які вже є у школярів;
• простежувати зв’язок між різними частинами наявної інформації;
• виявляти помилки у висловлюваннях;
• робити висновки про те, чиї ідейні установки, інтереси і ціннісні орієнтації відображені в тексті або в мовлення мовця людини;
• уникати категоричних тверджень;
• міркувати чесно;
• виявляти помилкові стереотипи, які можуть призвести до неправильних висновків;
• вміти виділяти упереджені відносини, судження й думки;
• виявляти факти, які можуть бути піддані перевірці;
• відокремлювати в тексті або у промові головне від несуттєвого, акцентуючи на першому;
• піддавати сумнівам логічну послідовність письмової або усної мови;
• сформувати культуру читання, яка передбачає вільне орієнтування в джерелах інформації, адекватне сприйняття прочитаного;
• стимулювати самостійну творчу пошукову діяльність, запустивши механізми самоорганізації та самоосвіти.

Особливості отриманих результатів

Використовуючи технологію, розроблену американськими викладачами, вчителі повинні розуміти, що:

1. Метою освіти є не кількість інформації або обсягу знань, які будуть «укладені» в голову учнів. Діти повинні вміти керувати отриманими даними, шукати матеріал найоптимальнішим способом, знаходити в ньому власний сенс і надалі застосовувати в житті.
2. У процесі навчання повинно мати місце не привласнення вже готового знання, а конструювання власного, народженого під час уроку.
3. Принцип ведення педагогічної практики повинен бути комунікативно-діяльним. Він передбачає інтерактивний і діалоговий режим проведення занять, здійснення спільного пошуку вирішення проблем з партнерськими стосунками між учителем і його вихованцями.
4. Вироблене в учнів уміння мислити критично має полягати зовсім не в выискивании недоліків. Воно повинно представляти собою об’єктивну оцінку всіх негативних і позитивних сторін пізнаваного об’єкта.
5. Непідтверджені припущення, штампи, кліше і надмірні узагальнення здатні привести до формування стереотипів.

Базова модель

Урок РКМЧП будується із застосуванням певної технологічної ланцюжка. В неї входять такі ланки: виклик, а також осмислення і рефлексія. При цьому методи РКМЧП можуть бути застосовані на будь-якому уроці і для учнів будь-якого віку.

Завдання вчителя при цьому полягає в тому, щоб стати вдумливим помічником для своїх вихованців, стимулювати їх до постійного пізнання і направити дітей на формування навичок, що дозволяють розвинутися продуктивного мислення. Розглянемо докладніше кожну зі стадій технології.

Виклик

Це перша стадія технології. Її проходження є обов’язковим на кожному уроці. Стадія «виклик» дозволяє:

• узагальнити й актуалізувати ті знання, які є в учня з певної проблеми або теми;
• викликати інтерес учня до нового матеріалу і мотивувати його до навчальної діяльності;
• визначитися з питаннями, на які бажано отримати відповіді;
• активізувати роботу учня не тільки на уроці, але й вдома.

На стадії «виклик» учні ще до знайомства з текстом, під яким розуміють не тільки письмову інформацію, але і відео, а також мова педагога, починають міркувати з приводу того чи іншого матеріалу. На цьому етапі визначається мета і відбувається включення механізму мотивації.

Осмислення

Завдання даної стадії зовсім інші. На цьому етапі учень:

• отримує інформацію, а після осмислює її;
• співвідносить матеріал з уже наявними знаннями;
• шукає відповіді на ті питання, які були поставлені у першій частині уроку.

Стадія осмислення передбачає роботу з текстом. Це читання, супроводжуване визначеними діями учня, а саме:

• маркуванням, при якій використовуються значки «v», «+», «?», «-» (всі вони проставляються на полях праворуч по мірі читання);
• пошуком відповіді на запитання;
• складанням таблиць.

Все це дозволяє учневі отримати інформацію, співвідносячи нові знання з уже наявними, і проводячи їх систематизацію. Таким чином, школяр самостійно стежить за своїм розумінням.

Рефлексія

Основним на даній стадії є наступне:

• узагальнення і цілісне осмислення отриманої інформації;
• засвоєння школярем нового знання;
• формування особистого ставлення кожної дитини до матеріалу, що вивчається.

На етапі рефлексії, тобто там, де узагальнюється інформація, чільною стає роль листи. Воно дозволяє не тільки зрозуміти новий матеріал, але і поміркувати над прочитаним, висловлюючи нові гіпотези.

«Кошик ідей»

Технологія формування критичного типу мислення передбачає використання найрізноманітніших прийомів. Так, на початковій стадії уроку у вчителя виникає необхідність організувати індивідуальну та групову роботу, в процесі якої буде відбуватися актуалізація досвіду і знань. Які прийоми технології РКМЧП можуть бути використані на даному етапі? Як правило, вчителі складають «Кошик ідей».

Цей прийом дає можливість з’ясувати все те, що учням відомо щодо майбутньої теми уроку. Педагог проводить роботу з використанням наступного алгоритму:

• кожен учень протягом 1-2 хвилин записує в своєму зошиті все, що йому відомо по заданій темі;
• відбувається обмін інформацією або в групах, або між парами;
• учні називають по одному факту, не повторюючи сказаного раніше;
• отримані дані записуються в що знаходиться на класній дошці «Кошику ідей» навіть у тому випадку, якщо вони є помилковими;
• виправлення неточностей відбувається в міру отримання нової інформації.

Розглянемо приклад застосування даного принципу технології РКМЧП на уроках літератури. Темою уроку є вивчення роману «Злочин і кара» Ф. Достоєвського. На початковому етапі учні описують у своїх зошитах все те, що їм відомо про цей твір. На дошці вчитель малює кошик або прикріплює картинку з її зображенням. Після обговорення в групах можуть бути зафіксовані такі відомості:

• Достоєвський – російський письменник 19 ст.;
• покарання – це..;
• злочин – це…;
• головний герой – Розкольників.

Після цього вчитель проводить урок, в ході якого школярі проводять аналіз кожного твердження, осмислюючи його.

«Кластери»

Розвивають критичне мислення прийоми можуть бути найрізноманітнішими. Для систематизації отриманих знань нерідко використовується спосіб, який називають «Кластер». Застосовувати його можна при використанні технології РКМЧП в початковій школі в старших класах, а також на будь-якому етапі уроку. Правила, використовувані для побудови кластера, досить прості. Для цього знадобиться намалювати модель нашої Сонячної системи. В центрі зображення знаходиться Сонце. Воно є темою уроку. Планети, які знаходяться навколо Сонця, – найбільш великі смислові одиниці. Ці зображення небесних тіл повинні бути з’єднані із зіркою прямою лінією. Кожна планета має супутники, у яких, у свою чергу, є ще і свої. Подібна система кластерів дозволяє охопити великий обсяг інформації.

Нерідко педагоги застосовують даний принцип технології РКМЧП на уроках математики. Це дозволяє сформувати та розвинути вміння учнів виділити найважливіші ознаки предмета, порівнювати геометричні фігури між собою і виділяти загальні властивості предметів, ладу логічні міркування.

«Вірно-невірно»

Деякі з розвивають здатність дітей до критичного мислення прийоми ґрунтуються на інтуїції школярів та застосування їх власного досвіду. Одним з них є той, який носить назву «Вірно-невірно». Найчастіше його використовують на початку уроку. Педагог пропонує школярам деякі твердження, які стосуються певної теми. Серед них діти вибирають вірні. Подібний принцип дозволяє налаштувати школярів на вивчення нового матеріалу. Елемент змагання, який присутній при цьому, дозволяє вчителю утримувати увагу класу до кінця уроку. Після, на стадії рефлексії, педагог повертається до цього прийому. Тоді й з’ясовується, які з первинних тверджень вірні.

Розглянемо приклад, як використовується цей принцип при вивченні нової теми за технологією РКМЧП на уроках російської мови. Дітям пропонується відповісти на ряд питань у формі «так» або «ні»:

1. Іменники третьої відміни пишуться з м’яким знаком на кінці.
2. Після літери «е» і шиплячих пишеться «е» в закінченнях, що знаходяться під наголосом.
3. Іменники змінюються за родами.
4. Розділ, що вивчає частини мови, – морфологія.

«Інсерт»

При роботі з цим прийомом технології розвитку критичного мислення вчитель використовує два кроки. Першим з них є читання, під час якого учень робить позначки. Другий крок прийому передбачає заповнення таблиці.

У процесі читання тексту учням необхідно робити на полях деякі позначки. Це «v», що означає «вже знав», «-», який вказує на те, що школяр думав інакше, «+», що означає нове поняття або раніше невідомі дані, а також «?», вказує на те, що в учня є питання і він не зрозумів сказаного. Позначки можуть бути виконані в декількох варіантах. Значки можуть бути скомбіновані по два, три і чотири одночасно. Не є обов’язковим при застосуванні даного принципу позначати кожну ідею або рядок.

Після першого прочитання учень повинен повернутися до своїх початковим припущенням. При цьому йому необхідно пригадати, що він знав, що передбачав нової теми.

Наступним етапом уроку є заповнення таблиці. В ній повинно бути стільки ж граф, скільки учень вказав значків маркування. Після цього у таблицю вносяться дані тексту. Досить ефективним прийом «Інсерт» вважається на стадії осмислення.

«Фишбоун»

Цей прийом технології розвитку у дітей критичного мислення використовується під час роботи з проблемними текстами. У перекладі з англійської слово «фишбоун» означає «риб’яча кістка».

В основі даного принципу знаходиться схематична діаграма, яка має форму риб’ячого скелета. Залежно від віку учнів, фантазії і бажання вчителя, ця схема може бути вертикальною або горизонтальною. Наприклад, учням молодших класів скелет риби краще малювати в його природній формі. Тобто зображення має бути розташовано горизонтально.

У схему входять чотири блоки, сполучені між собою сполучною ланкою у вигляді основної кістки, а саме:

• голова, то є та проблема, тема та питання, які піддаються аналізу;
• верхні кісточки (при горизонтальному зображенні скелета) фіксують ті причини основного поняття теми, які привели до проблеми;
• нижні кісточки вказують на факти, які підтверджують наявні причини або суть понять, зображених на схемі;
• хвіст служить для узагальнень і висновків при відповіді на поставлене питання.

Існує і безліч інших принципів технології РКМЧП, які є досить ефективними способами розвитку у дітей критичного мислення.