Епоха Середньовіччя, сповнена загадок. І чим далі вона відходить, тим більше обростає вигадкою. Як же розібратися, зрозуміти, де правда, а де брехня? Відкриємо завісу таємничих століть і зупинимося на цікаві факти про Середньовіччя.
Що це за період?
Що таке Середньовіччя? Це проміжок часу з 500 по 1500 рік, хоча точні дати досі не встановлені. Про які цікаві факти про Середньовіччя в Європі повідомляють сучасні історики? Примітно, що в той час не було центральної влади або уряду. Це було проміжне час між падінням Римської імперії і Ренесансом. Офіційною ідеологією в період раннього Середньовіччя став аскетизм. Чоловік повинен був ще при житті готувати себе до загробного світу і проводити час у молитвах і покаяниях. Вплив церкви на суспільне життя трохи ослаб з 800 по 900 рік.
Раннє Середньовіччя. Цікаві факти
Раннє Середньовіччя – це період з 6 по 10 століття. Друга назва цього етапу – «пізня античність», що говорить про зв’язок з епохою античності. Час пізніше стали називати просто «темні століття».
Цікавий факт: період Середньовіччя ознаменувався приходом у Західну Європу германських племен, в першу чергу готів та вандалів, що не знали міст, європейської культури. Багато з них були язичницькими племенами. Міста прийшли в занепад, багато були розграбовані, місцеві жителі звернулися до втеча. Торгівля пішла на спад: перевозити товари і торгувати стало небезпечно. В цей час почалося розширення Франкського держави, яка досягла найбільшої сили при Карлі Великому (768-814). Карл Великий задумав створити нову Римську імперію.
Цікавий факт: в імперії Карла Великого не було столиці. Він разом зі своїм двором роз’їжджав від одного маєтку до іншого. В державі почали розвиватися феодальні відносини. Вільні люди насильно перетворювалися в підневільних. Посилилася влада великих феодалів, що жили в своїх замках, вони стали повновладними господарями своїх земель. А після падіння Каролінгської імперії землі і зовсім були поділені між лордами і князями, що ще більше зміцнило владу феодалів.
Замки
У 12-16 століття будь-яка європейська держава складалася з міст і феодальних володінь. Великі феодали жили у великих замках, оточених ровом навколо і стіною, здатної захищати від ворогів. Адже в той час доводилося захищатися не тільки від зовнішнього ворога, але ще і від нападок сусіда, притязавшего на родючі землі. Зовнішня стіна йшла в землю на кілька метрів, щоб не можна було зробити підкоп. Товщина стін сягала до 3 метрів, висота – до 6 метрів. На стінах нагорі були зроблені отвори, бійниці, щоб можна було стріляти з лука та арбалета. У стіни вбудовувалися кам’яні вежі, звідки велося спостереження.
Всередині двору обов’язково повинен був бути колодязь, будівництво якого було дуже витратною справою. Але феодали не шкодували грошей на джерело води: невідомо, скільки могла тривати облога фортеці. Деякі колодязі мали глибину до 140 метрів, так як феодальні замки будувалися на пагорбах.
Поруч з замком завжди стояли церква та вежа – найвища частина фортеці. Звідси велися спостереження за навколишнім простором, і тут ховалися жінки та діти у разі прориву облоги.
Найслабшою частиною стін були дерев’яні ворота. Щоб зміцнити, їх захищали залізними кованими решітками. У деяких замках були подвійні ворота, з-за чого ворог міг потрапити в пастку між ними.
Цікаві факти про замки Середньовіччя:
- Замки були добре пристосовані для захисту населення, але в них було дуже незручно жити: всередині часто була вогкість, темрява, тому що сонячні промені не могли зайти через невеликі вікна, погана циркуляція повітря.
- Найбільш важливими домашніми тваринами у фортеці були кішки і собаки. Вони рятували приміщення від нападу щурів.
- Практично в кожному замку створювалися таємні ходи, щоб непомітно переміщатися з одного приміщення в інше.
- Облога замку іноді тривала кілька місяців: обложені часом здавалися тільки тоді, коли починався голод.
- Через рів проходив міст з підйомною конструкцією, в випадку облоги міст піднімався, а широкий рів заважав ворогові підійти впритул до стін.
- Віндзорський замок – один із знаменитих середньовічних замків у світі. Після того, як Вільям Завойовник став королем Англії, він побудував Віндзор. Сьогодні замок, як і раніше використовується англійською королевою.
Епоха лицарства
Історія середньовічних лицарів сягає корінням у стародавній світ, але реальне явище стало популярним у середні і пізні середньовічні часи. Лицарство сходить до католицького лицарського ордену. Перші лицарі з’явилися у вестготів, що жили в Італії та Іспанії. А до кінця 12 століття майже всі дворяни проходили обряд посвячення в лицарі. Далі будуть представлені цікаві факти про лицарів Середньовіччя.
Обряд посвячення в лицарі
Примітний факт: виявляється, бути лицарем коштувало дуже дорого. Потрібно було купити зброю, коня, слугу. Це були обов’язкові умови. Всім цим лицарів повинен був забезпечити правитель. Він роздавав їм ділянки землі, які можна було здати в оренду і на ці гроші купити все необхідне.
Ще один цікавий факт про життя в Середньовіччі: посвята в лицарі відбувалося після виконання 20 років або 21 року при присутності правителя чи сеньйора, якого молодий чоловік зобов’язувався служити. Обряд посвячення був запозичений у стародавніх римлян. Сеньйор підходив до майбутнього лицаря, преклонившему перед ним навколішки, і кілька разів бив мечем навзнаки по плечу. Молодий чоловік виголошував клятву вірності богові і своєму сеньйору. Після лицарю підводили коня.
Цього обряду передували роки підготовки в лицарі: починаючи з восьмирічного віку, хлопчики дворянського походження навчалися володінню мечем, луком, верховій їзді, світським манерам. Часто їх віддавали на навчання в сім’ю лордів, де хлопчики виконували роль слуги і одночасно навчалися різних бойових мистецтв.
Лицарі – еліта держави
В ідеалі лицаря повинно було відрізняти не тільки благородне походження. Вони повинні були бути християнами, захисниками церкви, зразками хоробрості і мужності, носіями честі і гідності. Лицарі виступали в похід свого пана проти іншого феодала, брали участь у хрестових походах, як проповідники християнства. У вільний від війни час влаштовувалися турніри, участь в яких лицарі вважали за честь. Адже це була можливість продемонструвати свою військову доблесть.
І все ж багато хто з лицарів вважалися запеклими негідниками, котрі грабували простий люд, до якого ставилися з презирством. У Франції при королі Карлі VI лицарі стали елітою держави. В основному це були ті ж аристократи, що з’являлися на публіці або на турнірах в оточенні цілого ескорту. Але зустрічалися і бідні «однощитные» лицарі, стояли на нижчому щаблі ієрархії. Кожен лицар, крім короля, підпорядковувався своєму повелителеві.
Примітний факт: якщо в X-XI століттях лицарем міг стати кожен, то вже в 12 столітті з’явилися обмеження. При королі Людовіку VI людей з нижчих станів принародно позбавляли цього благородного звання, відбивали шпори на купі гною.
Хрестові походи
Всього за два сторіччя було зроблено вісім хрестових походів. Їх метою позначалася захист християнського світу від ворогів – мусульман, але насправді все закінчувалося грабежами і розбоєм. В подяку за участь в походах рицарі отримували винагороду від церкви, суспільну повагу та прощення за всі гріхи. Самим запам’ятовуючим був третій хрестовий похід, очолюваний імператором Німеччини Фрідріхом I, королем Франції Філіпом II і королем Англії Річардом Левове серце.
Під час хрестових походів Річард Левове Серце зарекомендував себе як великий воєначальник і гідний лицар. Він керував третім хрестовим походом і показав себе відважним воїном.
Іншим відомим середньовічним лицарем був Ель Сід, іспанський дворянин, хоробро бився проти маврів в Іспанії в 11 столітті. У народі його називали переможцем, а після смерті його перетворили в народного героя.
Військові ордени
Військові ордени грали роль постійної армії, необхідної для підтримки порядку на завойованих землях. Найвідоміші рицарські ордени: Тевтонський Орден тамплієрів, Орден госпітальєрів.
Цікавий факт про лицарів Середньовіччя: воїни Тевтонського ордена билися з російським військом, очолюваним Олександром Невським на Чудському озері, і були розбиті.
Світське лицарство
Після закінчення хрестових походів релігія втратила свій вплив на лицарство. У цей період лицарі брали участь у Столітньої війни між Англією і Францією.
Палацове лицарство
Згодом лицарі були двірськими слугами і грали суто світську роль: брали участь у лицарських турнірах, влаштовували поєдинки через прекрасної дами, вправлялися у світських манерах на балах.
Епідемії в Середні століття
Перед ними люди були безсилі. Причинами їх поширення були антисанітарні умови, бруд, погана їжа, голод, висока щільність населення в містах. Одна з найстрашніших епідемій – чума. Зупинимося на цікаві факти про чуму:
- У Середньовіччі, а саме в 1348 році, чорна смерть забрала життя майже 50 мільйонів людей, тобто третя частина населення Європи. А в багатонаселених містах хвороба скосила більше половини жителів. Вулиці спорожніли, війни припинилися.
- Лікарі були безсилі перед цією хворобою, не знали, як лікувати, хто є її рознощиком. Звинувачували людей, котів, собак. А розносили хвороба найчастіше щури.
- Не знаючи причин інфекції, люди стали йти в церкву, молитися богу, жертвувати останні гроші. Інші, більш забобонні, звернулися до магів і чаклунів.
Такі епідемії повторювалися кілька разів і повністю змінили вигляд середньовічних міст. Для попередження захворювання почали мити вулиці, з’явилися стоки для відходів, жителів стали забезпечувати чистою водою.
Цікаві факти про культуру Середньовіччя
Це цікаво знати:
- Коли з’явилися перші університети: в 12 столітті – Паризький, в 13 столітті – як Оксфордський і Кембриджський в Англії, а потім ще 63 вищих освітніх установ.
- Ще один цікавий факт про Середньовіччя: в цей період розвивається вольнодумная і весела поезія вагантів (голиардов) – бродячих співаків і музикантів, які оспівують безтурботне вільне життя. Віршовані рими вони брали з латинської літератури: «Життя на світі хороша, коли душа вільна, а вільна душа угодна Господу!».
- Записуються пам’ятки героїчного епосу, які раніше передавалися тільки в усній формі.
- Саме в Середньовіччі виник культ прекрасної дами. І пов’язаний він з розвитком куртуазного поезії і творчості поетів-трубадурів.
- З’являються перші лицарські романи. Серед перших куртуазних романів – повість про Трістані та Ізольді.
- В архітектурі з’являється новий стиль – готичний. Основними будівлями в цьому стилі були собори – масштабні споруди величезної висоти. Вони відрізнялися легкими і стрункими колонами, різьбленими стінами, прикрашеними скульптурою, великими вікнами з вітражами з різнобарвної мозаїки. Одним з яскравих пам’яток готики став собор Паризької богоматері у Франції.
- Епоха Пізнього Середньовіччя ознаменувався великими географічними відкриттями. Генуезець Христофор Колумб здійснив 4 плавання до берегів Південної і Центральної Америки. Але відкриті їм території були названі на честь Амеріго Веспучи, описав нові землі і довів, що це окремі материки. Ще одним досягненням цього часу стало відкриття морського шляху в Індію. Португальці під керівництвом Васко да Гама, обігнувши мис Доброї Надії, досягли берегів Індії. А португальський дворянин Фернанд Магеллан здійснив у 1519-1521 роках першу кругосвітню подорож.
Роль церкви в Середньовіччя
Церква в епоху Середньовіччя набула великий економічний та політичний вплив. В її руках зосереджувалися величезні ділянки земель, грошові багатства. Все це давало їй можливість впливати на державну владу, підпорядкувати собі культуру, науку, духовне життя. Цікаві факти про церкви в Середньовіччі:
- В історію увійшли найпопулярніші підприємства під керівництвом церкви: хрестові походи, полювання на відьом, інквізиція.
- У 1054 році церква розділилася на дві гілки: православну та римсько-католицьку. Розрив між ними поступово збільшувався.
