Твір 2
Солженіцин людина з великої літери, з важкою долею, але твердим характером. Він відстоював свою вірну точку зору все життя, за що був неодноразово женемо радянським союзом у в’язниці і колонії. Глибоко віруюча людина, не боявся писати правдиву інформацію про ленінізмі, комунізмі, про безбожниках. В тюрмах він створював шедеври російської літератури. Одне з творів архіпелаг ГУЛАГ послужило причиною вигнання автора з СРСР. Але пізніше в 1970 році йому дали почесне звання «Лауреат Нобелівської премії з літератури» в 1970 році. Солженіцин боровся з комуністами і ленінізмом, не боячись втратити життя. У цьому році Президент Путін офіційно оголосив про відзначення 100 – річчя російського письменника. Ясний розум, літературна мова не полишали письменника до самої смерті.
Читаючи статті, вірші оповідання Солженіцина багато людей захочуть посперечатися з автором, з невірністю його суджень про діяльність комуністичної партії та СРСР, яке в подальшому розвалилася разом з країною. Не дивлячись на це його твори потихеньку заповнюють підручники російських шкіл. У автора є троє дітей, не відзначилися талантом письменників. У своїх оповіданнях Солженіцин керувався фактами, подіями, через які пройшов.
Він писав у в’язницях книги і брошури. У радянські часи за грати ховали всіх, хто ходив просто під підозрою: лікарів, учених, віруючих, письменників. Там же вони ділилися своїми професійними навичками з теорії та практиці. Щотижневі побиття священиків та інших заточених письменника не залишали байдужим. Всі кровопролиття того часу він викладав на папері, не боячись погроз для свого життя.
Солженіцин, недарма має два десятка медалей і почесних документів він їх заслужив. Від деяких нагород йому довелося відмовитися із – за своїх твердих переконань. Смілива людина крокував уперед, не дивлячись на негативне ставлення державної системи, всупереч всьому радянському союзу. Залізна воля не зламала, характер відомого автора.
