У році, є свято – 23 лютого! Цей день вважають днем справжніх чоловіків, захисників нашої вітчизни. В цей день всі жінки вітають всіх чоловіків країни – батьків, синів, чоловіків, братів, дідусів і прадідусів, дарують їм подарунки. Виключень практично не буває, тому що кожен з нас, чоловіків, незалежно від віку, якщо настане біда, ворог порушить кордон нашої держави, готовий взяти в руки зброю і стати на захист своєї родини і своєї Батьківщини.
У цей день на всіх каналах телебачення і радіомовлення, на сайтах сторінок в інтернеті приносять привітання чоловікам, бажають їм здоров’я, мужності, успіхів у всьому. По телевізору транслюють передачі та фільми, присвячені ветеранам та їх бойових дій у Велику Вітчизняну Війну, про нелегку працю поліцейських, пожежників і військових офіцерів.
В нашій школі зазвичай проходить святковий концерт, який супроводжується привітаннями наших однокласниць, вчителів. Нам дарують символічні подарунки, говорять теплі слова привітань. Така церемонія зазвичай закінчується чаюванням з смачними тортами, цукерками та фруктами.
Вдома теж панує в повітрі атмосфера свята. Мама з бабусею метушаться на кухні, щоб приготувати святкову вечерю. Зазвичай вони запікають смачну курку з картоплею і майонезом в духовці. Готують різні салати. Обов’язково на святковому столі буде присутній йогуртовий торт з полуницею.
Перед тим як усі чоловіки родини – я, тато і дідусь зберемося за святковим столом, жінки нашої сім’ї – мама і бабуся обов’язково подарують нам гарні подарунки і скажуть ласкаві слова, як вони нас цінують і люблять.
Пізніше в десять годин вечора ми всією сім’єю вирушаємо на центральну площу нашого міста, щоб подивитися салют на честь справжніх захисників вітчизни. Це дуже гарне видовище, коли різнокольорові вогники з величезними дзвінкими ударами вириваються в безодню темного неба, і розливаються райдужної річкою по ньому.
Зараз, на щастя, у нас в країні немає війни, але мій прадід воював у Велику Вітчизняну Війну. Він давно пішов з життя, і його немає з нами, але я і моя сім’я в цей день завжди згадуємо про нього, і пишається ним. Якщо щось трапиться в нашій країні, я встану на захист вітчизни і повторю подвиг свого прадідуся.
Варіант 2
Кожен чоловік безумовно повинен бути справжнім захисником своєї сім’ї, країни, своїх принципів, поглядів, цінностей і так далі. І для цього зовсім не обов’язково служити в армії. 23 лютого в нашій великій країні прийнято святкувати “День захисника вітчизни”, звичайно в першу чергу це свято для всіх військовослужбовців і людей, які безпосередньо пов’язані з армією. Проте варто зауважити, що вітати у цей день справедливо буде всіх тих, хто є справжнім чоловіком, а як відомо справжній чоловік не завжди може служити в армії, хоча завжди готовий вийти на захист своєї вітчизни.
Сьогодні по ряду причин все більше хлопців не ходять в армію, як правило, найчастіше причиною відмови від військової служби стають проблеми зі здоров’ям. Але, незважаючи на це, практично кожен з вищевказаних хлопців, чоловіків може і готовий захищати свою країну. Саме ці представники сильної статі є гідними відзначати це свято.
А ось про тих, хто все ж служив в армії, але до служби та захисту своєї вітчизни, своєї батьківщини ставиться з іронією і навіть насмішкою таке навряд чи можна сказати, хоча вони щиро впевнені, що гідні, відзначати це свято. Втім, тут кожен вирішує сам для себе, що важливіше привід для чергового свята або свідоме ставлення до захисту своєї батьківщини.
Це свято відзначається в нашій країні вже дуже тривалий час, і практично завжди це свято супроводжується різними вітальними концертами, військовими фільмами, які, до речі сказати, показують життя саме справжніх чоловіків. Дуже приємно чоловікові в цей день отримати нехай і не великий, але все ж знак уваги. Тому шановні представниці жіночого світу, якщо ви любите своїх чоловіків і вважаєте їх гідними цього свята, обов’язково не забудьте привітати їх, і піднести нехай і не великий, але дуже цікавий сувенір, який буде їм нагадувати про всій важливості їх чоловічого початку.
Твір на тему 23 лютого
Мабуть, немає такої людини в нашій країні, хто не знав би головного свята другого місяця року — Дня Захисника Вітчизни.
Це свято тісно пов’язаний з минулим, ще коли він іменувався Днем Червоної Армії і Флоту, і досі офіційно святкується в деяких країнах СНД, таких як Киргизія, Білорусь і Таджикистан. У Росії В цей день прийнято вітати всіх представників сильної статі, починаючи від непосидючих хлопчаків в дитячому саду і закінчуючи сиві дідами, які пройшли всі тяготи війни. У школі все роблять листівки та вироби для своїх батьків, братів і дідусів, адже кожному буде приємний знак уваги і пам’яті.
Примітно, що спочатку двадцять третє лютого мало відзначатися двадцять восьмого січня, в день річниці створення Червоної Армії, і бути якоюсь благодійною акцією. Але з-за довгих розглядів остаточна дата була перенесена на кінець лютого. Однак свято було забуто на деякий час і лише через три роки вийшов на державний рівень, до речі, вважатися вихідним цей день став зовсім недавно, всього п’ятнадцять років тому.
Звичайно, не можна порівнювати масштаби святкування в даний час і в минулому столітті. На самому початку подарунків удостоювалися лише службовці, справжні захисники Батьківщини, їм співали хвалебні пісні, їх вихваляли у віршах, що писалися картини і малювали плакати. Зараз же, коли цінність служби та армії відійшла на другий план, вітають усіх — від мала до велика. Жінки готують смачні вечері, а дочки клеять прапорці на картон, кожній з них хочеться привітати свого захисника, і зовсім неважливо, чи служив він чи ні.
Ми вітаємо всіх хлопчаків, тому що кожен з них рано чи пізно стане захисником. Ми вітаємо своїх батьків, тому що вони стоять на сторожі спокою своєї родини, бо в разі виникнення непередбачених обставин саме вони першими вирушать в бій і будуть боротися за свою Батьківщину. Ми вітаємо своїх дідусів, тому що коли-то вони виграли для нас світ, тому що саме вони тримали оборону міст і держав. Тому що багато з них віддали здоров’я і життя за те, що тепер ми можемо ходити по землі і бути щасливими. Так давайте ж хоч інколи згадувати, що День захисника вітчизни — це не просто вихідний день і листівка татові.
Потрібно пам’ятати історію своєї країни, історію своєї родини і завжди тримати в серці, що майбутнє нашого народу залежить тільки від нас!
6, 7 клас.
