В село
Я з нетерпінням чекаю літніх канікул. На них я дуже хочу поїхати до своєї бабусі в село. Минулого літа я провів в неї майже три місяці.
Мені подобається жити у бабусі. В минулому році я познайомився у селі з одним хлопчиком, він гостював у своєї тітки. Ми з ним подружилися: каталися разом на велосипеді, грали в м’яч, ходили в ліс за ягодами (в нашому лісі росте солодка ягода малина). У цьому році він теж хотів приїхати в село на канікули.
У селі можна ходити на річку, вона знаходиться не далеко від дому. У жаркий, спекотний день ми збираємося невеликою компанією і ходимо поплавати, а ввечері йдемо на риболовлю.
Ранок в селі починається рано, у п’ять годин лунає спів півня. Я допомагаю бабусі по господарству: вона тримає двох невеликих кізок, з якими дозволяє мені гуляти на лузі. Влітку особливо приємно на полі: цвітуть квіти: ромашки, дзвіночки, васельки, ще дуже багато різних рослин, назви яких я не знаю. В повітрі кружляють комахи: метелики, бабки, бджоли. По небу пливуть білосніжні хмари, дме приємний легкий вітер. В такі хвилини час ніби завмирає. І я просто лежу на траві і милуюсь красою природи.
Ще мені подобається повітря у селі, свіжий і чистий. По особливому легко дихається вранці в лісовій гущавині, коли лежить роса на траві, а промені сонця невпевненими відблисками пробиваються крізь крону дерев. Але ліс не мовчить, він наповнений різними звуками, які зливаючись, утворюють чудову пісню.
Але ось неясними легкими кроками підкрадається осінь. І приходить сезон збору врожаю, мені подобається цей час. У бабусиному саду ростуть груші і яблука, смачні і солодкі. Ми робимо з них повидло, печемо пироги.
Канікули в селі – це найкраще час, залишає багато незабутніх емоцій та спогадів.
