4 варіант: Що сказала мені мама перед 1 вересня
День знань
Коли жаркі літні деньки підходить до кінця, учні повертаються з літніх таборів і починають готуватися до школи. Перше вересня – «день знань», його з нетерпінням чекають діти, що йдуть у перший клас, а так само ті, для кого цей навчальний шкільний рік стане останнім.
Я до сих пір пам’ятаю, як мама, тримаючи міцно за руку, вела мене перший раз в школу. Всередині мене боролися два сильні почуття: з одного боку було моторошно страшно, а з іншого – дуже цікаво, що ж буде далі. У другій руці у мене був величезний букет квітів, який я з трепетом ніс своїй першій вчительці – Ірині Костянтинівні.
Слова мами
Виходячи з дому, я отримав від мами важливі напутні слова. Пам’ятаю, вона казала мені, що школа – це якийсь старт життєвого шляху. Пройти його не так вже просто, часто виникають труднощі і непорозуміння, але зумівши пройти його, ти отримаєш колосальний життєвий досвід. В школі ти знайдеш справжніх друзів, можливо навіть зустрінеш першу справжню любов, як ми з твоїм татом, з першого класу разом за однією партою просиділи. Головне-ніколи не сумуй і будь собою і у тебе обов’язково все вийде.
Лінійка
Прийшовши на урочисту лінійку, я відразу знайшов спільну мову з Ванею і Лерой – надалі у нас зав’язалася міцна дружба, незгасаюча, по сей день. Всі діти були одягнені в шкільну форму, дівчатка були з величезними бантами, а я був у солідному костюмі маленького джентльмена, на комірці сорочки у мене красувався краватку, мама сказала, що я маю діловий вигляд і дуже схожий на тата.
По закінченню урочистої лінійки нам вручили букварі, і ми з мамою пішли відзначати мій перший дзвінок у моє улюблене кафе. Там ми замовили багато смакоти, потім грали в хованки на дитячому майданчику, каталися на атракціонах і стріляли в тирі. Це перше вересня я не забуду ніколи.
