Людина по своїй суті жива істота, яка має жити в колективі. Не дарма розвиток людства прискорило свої темпи тільки коли люди почали жити в суспільстві, де кожен мав свою роль і призначення.
Здається, що в сучасному світі, де кожен день людина зустрічає тисячу знайомих і незнайомих людей, спілкується з ними, працює в колективі, самотність не загрожує нікому. Насправді не все так просто. Людина глибоко всередині може бути настільки самотній, що й не зауважує оточуючих його людей.
У багатьох почуття самотності має психологічний характер і потребує лікування та допомоги психолога.Нормальний, розсудлива людина без яких-небудь психологічних розладів і проблем не може жити в ізоляції, триматися осторонь і прирікати себе на самотність. Кожна людська істота прагне оточити себе близькими, люблячими людьми, будь то рідні, близькі або просто знайомі і друзі.
Життя надто важка та сповнена повсякденних проблем і неприємностей, щоб прожити її на самоті без допомоги близьких і коханих.Дуже часто гордість і недоречні пусті образи, застарілі конфлікти змушують людей відмовитися від рідної людини і не бачитися з ним.
Кожен повинен чудово розуміти, що ніякої привід не може бути настільки серйозним, щоб змусити відмовитися від рідного коханої людини.Щоб уникнути самотності потрібно вміти прощати.
Твір Самотність
Є поняття самотності, а є поняття усамітнення. Іноді людині просто хочеться побути одному: відпочити або розібратися в своїх думках. Це усамітнення. Не так вже й мало людей, які не прагнуть до частого спілкування, вони не люблять бути серед людей. Навпаки, масові заходи їх лякають. Ці люди усамітнюються, вони більше спілкуються з природою, тваринами, люблять поміркувати.
Самотність – це зовсім інше відчуття. Людина може відчувати себе самотнім, маючи сім’ю і роботу, знайомих, проживаючи у великому галасливому місті. Але його ніхто не розуміє, не поділяє його поглядів. Йому не з ким поговорити на цікаві йому теми, не з ким поділитися своїми думками, страхами, переживаннями.
Часто так відбувається з-за того, що у людини вже була невдала спроба “розкрити душу”. У відповідь він почув образливе слово, насмішку або його зовсім не стали слухати. Образа і розчарування призводять до замкнутості та самотності. Бояться зближуватися з іншими людьми ті, хто пережив насильство і агресію, хто добре знає, що таке зрада.
Людина – істота колективна. Сім’я, освіта, професійна діяльність, відпочинок і навіть хобі – все це пов’язане із спілкуванням з іншими людьми. Якщо воно приносить радість, то людина ніколи не буде відчувати себе самотнім. Це важливо, щоб людина могла поділитися радістю чи сумом з ким-небудь, відчути підтримаю.
Причиною свого самотності людина може стати сам, якщо він зверхньо й грубо ставиться до інших людей, ображає їх і насміхається, не тримає слово і часто підводить. Звичайно, з такою особистістю ніхто не захоче спілкуватися.
Щоб не відчувати себе самотнім, необхідно шанобливо ставитися до інших людей, прагнути до спілкування і не боятися цього. Важливо усвідомити, що хороших і добрих людей у світі більше, ніж поганих. У наш час завдяки інтернету можна знайти коло спілкування за інтересами, потрібно лише докласти трохи зусиль. Хоча живе спілкування набагато краще.
Варіант 3
Напевно кожен хоч раз у житті стикався з самотністю. Багато говорять, що це стан погано впливає на людину. Але чи так це насправді? Зараз спробуємо розібратися.
Для початку необхідно перерахувати причини, які змушують людей відчувати себе самотніми. Їх безліч. Найпоширеніші це зрада, відокремленість від навколишнього світу і лінь. Тут все ясно. Після зради у людини з’являється боязнь побудувати якісь стосунки. Відособленість від оточуючих є наслідком того, що люди відчувають себе краще на самоті, ніж з ким-небудь. Ну а лінь, це банальна відсутність бажання контактувати із зовнішнім світом.
Знаючи ці причини можна розглядати дві цього явища. Перша – негативна. Коли людина змушена бути один. Йому не до кого звернутися. Цей стан пригнічує і нерідко може призвести до розвитку депресії або психологічних відхилень. Багато серійні маніяки стали такими лише тому, що у важкий момент життя їм ніде було шукати підтримки. З першого погляду можна подумати, що самотність — це дрібниця. Але ця «дрібниця» щорічно допомагає наповнювати психлікарні.
Але не потрібно забувати і про позитивний бік. Будь-якого з часом набридають великі компанії та гучні гуляння. Хочеться побути наодинці з собою. З’являється потреба відпочити і зібратися з думками. В цьому немає нічого ганебного. Багато відомі художники воліли писати свої картини в закритих майстерень, більшість композиторів – працювати там, де їх не зможуть потурбувати. Аналогічна ситуація і з письменниками, і з багатьма іншими представниками творчих професій. В даному випадку усамітнення приносить бажаний спокій і допомагає зосередитися.
Так що ж таке самотність? Повільна вбиває хвороба, або різновид душевного відпочинку? Думаю, на це запитання кожен має відповісти сам. Особисто я вважаю, що це залежить від ситуації. Звичайно, іноді потрібно побути одному і осмислить деякі речі, але не варто з цим затягувати. Досить пам’ятати одне відомий вислів: «Все є отрута і все є ліки. Справа лише в дозі.»
Твір міркування про Самотність
З кожною хвилиною кількість людей на планеті тільки додається. Людині доводиться постійно спілкуватися з величезною кількістю інших індивідів. Процес взаємодії стає масштабним і прогресуючим. Людині важко акцентувати увагу на конкретних особистостях. Для того, щоб бути на хвилі успіху необхідно рух. Йде нескінченна гонка обміном інформацією. Люди перестають відчувати, а тільки думають над різними подіями. Всередині людини утворюється порожнеча.
Самотність – найбільший страх людини. Багато людей проживають своє життя на самоті, замінюючи це поняття свободою особистості. Кожна людина, що живе за такими принципами, або не усвідомив величину проблеми, або існує в симуляції свого буття. В наші нестабільні часи існує думка про те, що прожити на самоті легше, ніж нести відповідальність за чиюсь долю. Сучасна середовище існування створила такі умови. Ми біжимо, творимо, постійно думаємо про самореалізацію, забуваючи про справжнє покликання людини – служіння іншим. Давати – це значить бути в єднанні з людською природою. Однак багато людей живуть, як, здавалося б, повноцінним життям у сучасному суспільстві. У них є близькі люди, які завжди поруч і готові допомогти у важкій ситуації, але при цьому відчуття самотності не покидає їх. Все життя-суцільна головоломка і немає способу вирішити її. Ми живемо з одними людьми, а мріємо про інших. Йдучи по дорозі дорослішання, так і не усвідомлюємо значення зустрічаються нам людей. Можна тільки на заході свого шляху зрозуміти, що душа так і не наповнилася тим почуттям, яке створює щастя.
Як зустріти свого чоловіка? Як наповнити душу радістю? Єдиної відповіді немає. Кожен сам може лише спробувати впоратися з цією проблемою. Не потрібно бігти і шукати споріднену душу. Як би сумно не звучало, але для здобуття щастя. Хтось зустрічає свого чоловіка в самому початку життєвого шляху, а хтось в той час коли готовий до змін свідомості, а це відбувається значно пізніше. Зміна думок людини найчастіше наближає нас до з’єднання з іншими людьми. Багато індивіди просто не в змозі прийняти іншу людину в силу певних переконань. Звільніть свій розум від поганих думок, постарайтеся зламати «кайдани» старих переконань і ваш внутрішній світ наповниться щастям і любов’ю. Тільки тоді, коли у вашій душі настане гармонія, двері відкриється для дорогого гостя – вашого майбутнього супутника…
