Яскравий сонячний день, соковиті фарби мальовничій російської природи Підмосков’я і затишний будиночок з червоним дахом перелилися на полотно відомого російського живописця-пейзажиста Рилова Аркадія Олександровича, який подарував світу картину під назвою «Будиночок з червоним дахом».
На полотні, далеко за високими стрункими російськими красунями берізками видніється старий будиночок, дах якого переливається соковитим вишневим відтінком, а стіни виконані у світлих тонах. Також на даху видніються білосніжні, наче сніг димоходи. Сама дах є центральним елементом картини, вона виділяється на тлі спекотного сонячного півдня і зелені ще не зовсім висохлої трави та листя.
Будиночок оточений різноманітною зеленню: деревами і чагарниками, польовими квітами і високою травою, яка лягала, прикриваючи землю від легких помахів коси. Трава починає набувати жовтого відтінку, схоже на те, що в цій місцевості давно не було освіжаючого літнього дощу. Перед нами растелился широкий луг, який покритий, свіжої скошеною травою, її запах я відчуваю прямо зараз. Заповняю енергією того сонячного літнього дня.
Схоже на те, що неподалік від будиночка розкинувся могутній ліс з високими темно – зеленими ялинами і соснами, які чарують оточуючих своїми ароматами. Автор зобразив їх наповненими зеленню і підносяться до самих хмар, від них ніби віє прохолодою, як раз те, що потрібно в спекотний літній день. Під покривом лісового багатства можна знайти для себе затишне місце для відпочинку, після плідного робочого дня на лузі.
На картині зображено небо по особливому, хмари «лягають» на дах будинку як би вкриваючи його від негараздів. А коли піднімаєш голову догори, широке, безкрає небо поглинає в спогади про минуле і навіює прекрасні почуття душевної рівноваги і натхнення. Ймовірно, цим і був натхненний автор картини.
Поруч з дівчиною в білосніжному вбранні і русявим волоссям, яка збирає скошену траву на лузі біля будинку знаходиться її вірний друг – собака. Вона уважно спостерігає за всіма рухами господині і вірно чекає поки та, закінчить роботу і піде з нею до будинку. Мене завжди дивувало, наскільки собаки вірні своїм господарям, вони дуже багато розуміють і навіть вміють ображатися, а перебуває в очікуванні, вони можуть годинами.
Опис картини
Ця картина мені дуже подобається, так як на ній все красиво. Таке чудове відчуття весни-літа, стільки простору: синього неба, свіжої зелені. І якщо б не назва, то мені здається, що будиночок можна було б і не помітити. (Хоча, звичайно, він займає достатню простір.)
На передньому плані жінка і, по-моєму, собака. Жінка у світлій легкому одязі. Мені здається, що в картині не дуже жарко, а просто приємно і тепло. У героїні в руках якийсь дерев’яний «інвентар» сільський… чи Що граблі? Вона працює. А собака дивиться на щось або когось попереду. Можливо, там хтось прийшов, а собака поки не розуміє – кидатися назустріч радо або гавкати злобно. Симпатичний пес, до речі. Напевно, скоро приїдуть гості в село на літо, тому господиня прибирає, а пес чекає.
Над робітницею три дерева. Одне – щось типу яблуні, така невисока і розлога. Вище – дві берези, як близнята. Вони в три рази вище цього садового дерева.
Справа ще починається лісок з ялинками і якимись листяними деревами. (Не знаю, але тут адже твір не з ботаніки.) Таке красиве тут небо з великими білими хмарами. Я б хотіла опинитися в цій картині. Нехай це мене чекає собачка, але вона, звичайно, мене не образить, а буде радісно стрибати біля мене. Я б могли допомогти жінці з тим, що вона робить… А після ми попили чаю у дворі – на веранді. Поставили б самовар, вона б пригостила мене пирогом. Дитячі мрії, але так втомлюєшся від цього навчання.
Цікаво, чому в будинку такий дах – червона. Це яскраво і помітно. Напевно, люди так і називали цей будинок, забуваючи про номері і вулиці. Дах – головна відмінність. Але, до речі, це сам по собі симпатичний – чистенький, світлий, з трубою білої. Віконця такі привітні.
Мені здається, що цей будинок (з господинею і псом) все-таки чекає гостей. Напевно, господиня вже все зробила, ось уже вийшла прибрати на вулицю, але сподівається побачити, коли здадуться гості. Я б хотіла, щоб мене влітку чекали в такому будинку. Хоча б навіть просто на годинку – чаю попити.
8 клас
