Айвазовський відноситься до художників-маринистам, тобто тим, хто зображує на своїх картинах здебільшого морську стихію. Цей жанр є досить багатогранним і глибоким, і Айвазовський лише підкреслює цей факт своїми роботами.
Море включає в себе безліч різноманітних кольорів і фактур, настроїв та емоцій, воно діє різним чином. На картині «Чорне море» поверхню водної гладі практично повністю відповідає назві. Перед нами чорне простір, який тільки зрідка проріджується невеликими ділянками білої піни.
Похмура атмосфера картини є як би нагнітаючої і трохи лякає. Глядач може тільки гадати, які таємниці ховаються в глибині безодні, а, як відомо, невідомість лякає найбільше. Саме цим фактом художник скористався для того щоб вміло нагнітати атмосферу.
Крім цього картина і в цілому є заповненої відчуттям якоїсь напруги. Море ніби готується до шторму і хвилі тільки починають розгойдуватися і хвилюватися. Також похмуро і небо, яке, здається, теж готується спустити струменя жвавою води на морську гладь під ним.
Характерною деталлю є кораблик в самій дали, який підкреслює масштабність стихії в порівнянні з людиною. Айвазовський, який нерідко оспівував саме велич морської стихії, користується таким типовим прийомом, який простий, але від цього не стає банальним.
Звичайно, в цьому є і своєрідна метафора людського існування, яке, в цілому, наповнене самотністю і мізерно в порівнянні з грандіозністю всього іншого світу. Особистість перебуває на своєрідному морському просторі і омивається різними водами і вітрами. Тим не менш, парус на картині гордо височить над морською гладдю, подібно до того як людина може піднестися над всіма перипетіями цього світу.
Опис картини Айвазовського Чорне море
Іван Костянтинович Айвазовський, мабуть, найвидатніший художник, який зміг за допомогою полотна, кисті і фарб приборкати саму непокірну стихію – море. Де б не бував мариніст, він завжди малював місцеві морські пейзажі. Але саме до Чорного моря Айвазовський відчував найпалкіші почуття.
Картина «Чорне море», написана Айвазовським в 1881 році і ввібрала весь життєвий досвід мариніста, вражає масштабністю і глибиною. Море, таке дике і нездоланне, скільки таємниць воно зберігає?
Палітра, так майстерно підібрана художником, описує справжню суть морської стихії і відразу стає зрозуміло походження назви моря – чорне. Насичені не яскраві кольори з переважанням темних фарб – зеленувато-сині, гранітні, сірі, молочні, рожево-пурпурні, бірюзові, всі вони описують справжній характер Чорного моря – дикий, безглузда, нікому не підлеглий і такий владний.
В даний час помилуватися в очі цим справжнім шедевром, який вражає своїми розмірами, можна, відвідавши Третьяковську галерею. Проходячи повз картини, варто всього лише на кілька хвилин затримати на ній свій погляд, як перед Вами відразу відкривається зовсім інший світ. Створюється враження, що на полотні зображено не просто море, а велике і нескінченний, як саме життя, протистояння добра і зла, світла і темряви. Гранітно-сталеві хвилі схожі на гігантське морське чудовисько, що затаївся в очікуванні чергової жертви. Небо як сріблясто-білі птахи з потужними крилами, сильними і дуже гострими дзьобами і кігтями, немов вартові добра і світла, кружляють над морською хвилею.
Ось далеко замелькал корабель. Такий крихітний, такий беззахисний… Морське чудовисько встрепенулось, хвилі, вкриті сріблястою піною, починають бушувати – удача сама до нас пливе. Але вартові неба теж не дрімають – могутні білі птахи кружляють над морським чудовиськом, намагаються клюнути його безжальні щупальця, схопити своїми сталевими кігтями. Сьогодні вони просто так не здадуться – не здобуде зле морське чудовисько сьогодні перемогу, не бувати цьому!
Вітер починає потроху вщухати, розганяючи бурю, сталеві важкі хмари розходяться, поступаючись дорогу білим і таким чистим хмар – морське чудовисько залишиться ні з чим і людське життя на цей раз буде врятована.
6, 8, 9 клас
