Не кожна людина вважає осінь є улюбленою порою року. Особливості цієї пори приваблюють далеко не всіх. Вони відрізняються холодними дощами й туманами. Проте відомий талановитий художник Михайло Нестеров зобразив на полотні осінній пейзаж у всій пишності, ніби пропонуючи звернути увагу на незвичайне стан природи.
Передана атмосфера затишку над полями, лісами і рікою, відсутність тварин і птахів говорять про безвітряній погоді, тій задумі, яка притаманна золотої пори.
Передній план картини займає одинока смерека з тонким стовбуром. Вона притягує погляд незвичайною формою, ніби незакінченою штрихом автора картини. Насправді це вираження думки художника про те, що осінь тихою ходою входить у свої права. Частина дерева ще нагадує про енергії літа. Інша – піддалася законом природи, всохла. Нижче їли яскрава зелень перемішалася з жовтою травою.
Центральний план займає річкова гладь, в якій чітко видно ті ж форми з їх яскравими квітами дерев, що і вздовж берега. Підносячись за річкою, просторі пагорби ще не відпускають зелень, лише зрідка радуючи око дрібними бурштиновими вкрапленнями у вигляді жовтих плям.
Узлісся далеко займає густа непрохідна гущавина. Ближче до горизонту вона переходить в суцільну брудно-жовту смугу лісових масивів. На похмурому небі немає ні промінчика сонця. Сіро-білі хмари настовбурчилися перед дощем і негодою.
Так на картині М. Нестерова представлена гра кольорів – від сірого, світло-зеленого до яскраво-жовтого. Вони не залишають сумнівів у тому, що перед нами осінь у всій своїй красі. З допомогою вибраних об’єктів природи, різноманітних мазків відчувається любов автора картини до рідного краю. Тихий смуток відчувається через сірий небесний фон, дивлячись на річкове затишшя виникає умиротворення. Все інше змушує пишатися незабутніми принадами російських просторів, цінувати кожне прояв пори року.
Опис картини Нестерова Осінній пейзаж
Більшість робіт автора – це поезія на полотні. Прикладом такого полотна може служити “Осінній пейзаж”, написаний в 1906 році. Це полотно викликає в пам’яті рядки відомих поетів про осінню пору.
Ми звикли вважати осінь – похмурим, холодним, тужливим часом року. Холодне заціпеніння поширюється в природі, обсипаються яскраві листя. Сонячне тепло поступається місце дощів і прохолоді. Повітря стає свіже, прозоріше. Нестеров ж змальовує яскраву осінь, прекрасну у своєму торжестві.
Примітна техніка, яку використовує художник в написанні картини. Зображення нагадує мозаїку з великих мазків. Картина вийшла складальна. Краще за все промальовано дерево на передньому плані полотна. Воно розташоване збоку, але є центральним образом полотна. Це ялина. Стовбур дерева роздвоївся. На одній половині ми бачимо густу зелену хвою. Друга – оголена і суха. Можливо це дерево вдарила блискавка, воно було пошкоджено або йому не вистачає вологи. У мене цей образ викликає жалість і легкий смуток.
Майже весь перший план займає заплаву річки. Вода гладка і спокійна. Значить немає вітру. На гладі води, як у дзеркалі, відбиваються сірі хмари і строкатий ліс: темна зелень ялин і сосен, а також маскарадні фарби листяних дерев.
Живописець вибрав яскраву і різноманітну палітру для своєї роботи. Тут ми бачимо холодну сірість неба, сталеву гладь ріки, теплого рожевого відтінку стрілку берега. Радує око глибока і насичена зелень хвойних дерев і ще збереглася місцями трави. Листя грає мазками жовтої і червоної фарби.
“Осінній пейзаж” дарує святкове і романтичний настрій своєму споглядачеві. Я думаю, художник дуже любив російську природу. Тільки з любов’ю можна було створити таку красиву і живу картину.
М. В. Нестеров – російський художник, живописець, учасник товариства пересувних виставок та заслужений діяч мистецтв. Михайло Васильович з дитинства захоплювався красою рідної природи і виявляв інтерес до мистецтва. Рано почав малювати сам. Дитинство майбутнього художника пройшло в Уфі. Пізніше юний пейзажист відправляється в столицю і закінчує Московське училище живопису.
Нестеров багато подорожував по Росії і країнам Європи. В кожному місті він намагався вчитися чомусь новому, взяти щось для себе у місцевої природи, художників, майстрів і простих жителів. Михайло Васильович був активним членом спільноти “передвижників”. Його пензлю належать чудові пейзажі і талановиті портрети. Однією з його робіт був портрет письменника Л. Н.Толстого. Зараз полотна видатного живописця можна побачити в кращих музеях нашої країни.
