Московський дворик
Дуже світла картина. Вона і сонячна, і приємна. Тут багато простору, багато зелені.
Це один з багатьох двориків Москви. Звичайно, таким він міг бути (з возом) тільки в минулому або позаминулому столітті. Зараз все було б в бетоні.
Явно літо, сонце, зелень. Люди навіть легко одягнені. Все в світлому. Тут і людей не так багато. Я бачу жінку з відром, яка йде по стежці. Ще бачу дітей, які схожі на янголів. Один старший – уважно дивиться на щось. Палець до уст підніс – думає. Може, це дівчинка.
Двоє на траві грають. Один ще дитина сидить поруч з відкритим ротом. Цей малюк або позіхає, або реве. Шкода, що звуків не чути. Як я вже сказав, тут ще є віз з конем.
Може, хтось приїхав. Ось жінка-господиня і поспішає за водою, щоб самовар для гостя поставити. А всіх дітей вигнали надвір, щоб не крутилися під ногами.
Напевно, це будній день, а то б було більше народу. Чи всі поїхали на дачі, раз така погода гарна.
За парканом багато зелених дерев. Думаю, що там сад, наприклад, яблуневий.
Над будинками красива біла церква. Коли дзвонять дзвони, в цьому дворі все дуже добре чутно. Дуже голосно, точно. Але люди, напевно, вже звикли.
Багато неба на картині. Воно яскраве, блакитне, тільки кілька білих хмар. Дощу в той день (на картині) явно не очікувалося.
Біля паркану сушиться білизна на мотузках. Може, його ця сама жінка і повісила.
Досить багато квітів в траві. Ромашки та інші дрібні квіточки – дуже красиво.
Ще на картині є кури. У дерев’яних будиночках, напевно, хлів тощо. Тобто, зрозуміло, що Москва тоді була не просто містом, а частково селом. Тут розводили курей, доїли кіз. Більше нагадує наше село. Напевно, життя теж було спокійніше… Зате, продукти були свіжі! Люди цілком могли бути спокійніше і добріше.
