Це було чергове морозний ранок, кожен день я прокидався і йшов до вікна, щоб подивитися, чи не випав сніг. Так було і цього разу, і яке було моє здивування, коли замість сірих вулиць, а побачив те, чого чекав найбільше. Це був перший сніг.
Моя вулиця стала зовсім іншою, починаючи від дахів будинків до тротуарів, все було вкрите снігом. М’які і легкі білі пластівці опускалися на землю і переливалися в сонячних променях. Дивлячись на це чудо, мені хотілося кинути все і швидше вибігти на вулицю, але поки що я не міг цього зробити. Я вирішив відкрити вікно, висунувши руку на вулицю, я відчував, як холодні сніжинки падали мені на долоню і тут же танули. Я дивився на сусідні будинки, вони були немов казкові, навіть дерево виглядало якось по особливому.
Весь цей пейзаж приводив мене в захват, а ще я подивився на календар і зрозумів, що через місяць новий рік. Небо було затягнуте сірими хмарами, а це означало, що сніг ще буде продовжуватися весь день. Асфальту вже не було видно, замість нього були лише сліди і протоптані доріжки. Мою увагу привернули крики дітей у дворі, вони були такі ж радісні, як і я, чекали свято і веселилися. Вони взялися за руки і стрибали на снігу, не приховуючи свого щастя.
Звичайно, я не один спостерігав за цим чарівним ранком, на сусідній балкон вийшов старий дідусь, а в будинку трохи далі, я помітив жінку. Хоч вони вже й дорослі, але все одно вірять в казку. Не тільки увагу людей приваблює сніг, от з під’їзду вибігла собачка. Можливо це її перша зима, і вона стоїть в розгубленості, не розуміючи, що їй робити. Її лапки повністю занурюються в сніг. У дворі стоїть телефонна будка, в якій стоїть чоловік і відволікаючись від телефонної розмови дивиться на сніг.
Я в це ранок безмірно щасливий, хочу швидше вийти на вулицю, вдихнути цю свіжість і пограти в снігу і звичайно ж сподіваюся, що він пролежить всю зиму.
7 клас
