Як відомо, Пушкін не дуже любив позувати перед художниками. Але для Ореста Кіпренського зробив виняток. Його про це попросив кращий друг Дельвиг. Він хотів придбати портрет для себе, тому, на його прохання на задньому плані зображено статуетка Музи.
Портрет вдався на славу. Навіть сам Пушкін визнав цей факт. Кіпренський малював поета як-би збоку. Світло падає зліва від глядача, тому одна сторона особи світла, а інша – в тіні. Широко відкриті очі поета дивляться вдалину. Він перебуває в стані мрійливості. Можливо, обмірковує своє майбутнє творіння. Особа якесь трохи нещасне, трохи скривджене.
Руки зчеплені в замок. Це говорить про закритість поета. Не збирається він на даний момент розкривати свої таємниці і відвертими. На картині видно, що у нього довгі пальці і довгі нігті, зовсім як у панночки. Аристократ. Це руки людини, який у них важче пера і паперу нічого тримав. Кучеряве чорне волосся і без генетичної експертизи доводять, що його предок був явно не слов’янського походження. Ми точно знаємо, що це був Ібрагім Ганнібал, арап Петра Великого.
Модні з того часу бакенбарди обрамляють одухотворене обличчя. Високий лоб прорізане зморшками. Це говорить про величезну роботу розуму. Щоб створювати такі шедеври, які створював поет, треба не один раз покрививши свій лоб. Видно починаються залисини. Довгий тонкий ніс передався йому явно не від африканського предка. Виразні повні губи, по-дитячому пухкі, ямочка над верхньою губою, зовсім як у дівчини. Чорні виразні брови.
Видно, що це обличчя зовсім ще молодої людини. Якщо зробити не складні математичні розрахунки, то можна обчислити, що Пушкіну на момент написання картини було 29 років. Ще немає зморшок біля очей, не виражені носогубні складки.
Пушкін одягнений за останньою модою. На ньому темний, судячи по коміру, домашній халат. Нижню частину одягу ми не бачимо. Тому, важко сказати, що це – сюртук або домашній халат. За комір білої сорочки зав’язаний величезний шовковий бант. Щоб підкреслити образ аристократа, на праве плече недбало накинутий в червону клітинку шарф. Він додає трохи яскравості картині.
Фоном для написання картини служить звичайна темна стіна. На ній добре проглядається постать поета. Важко сказати, сидить Пушкін чи варто.
