Верби в повінь
Красива картина про весну. Повінь – це коли річка повна води. Більше, ніж зазвичай. Сніг тане, струмки біжать.
На картині я бачу весняний день. Багато води і неба. Верби цвітуть. Я думаю, що це перші «квіти» в ту весну. Видно, що ще прохолодно. Ще ніяких комах немає, навіть птахи сховалися.
Мама приносила гілочки верби перед Великоднем, коли яєчка фарбують. Так значить, це і є вербну неділю. А верби – це хороший символ ще й тому, що вони квіти (весна), а схожі на пластівці снігу (зима). Вони поєднують у собі дві пори року.
Я згадую казку про дванадцять місяців. Брати ці іноді сперечаються між собою, кому пора йти, а кому – приходити. І навіть стільки води не заважає вербі цвісти. Весна приходить, незважаючи ні на що – на сніг, на воду. Навіть на хмари, яких тут багато. Але вони точно не снігові і не грозові. Вони високо.
Ще тут красива човен. Людини немає. Напевно, чоловік пішов у справах. Все тихо і спокійно. Все сіре, поки ще не зелене. А ось верба вже біло-жовта. Деякі гілки тільки збираються зацвісти, щоб наздогнати подруг.
Картина мені дуже подобається. Я відразу згадую весну. Зима, звичайно, теж добре. Але після весни моє улюблене літо! Дивишся на картину і думаєш про хороше.
