Самому не так і просто здогадатися, що це саме парк, а не ліс. Ми бачимо лише струмок, а навколо – дерева з різнобарвною через осені листям.
Ця картина відомого російського художника Івана Івановича Шишкіна. На ній зображений осінній парк.
Самому не так і просто здогадатися, що це саме парк, а не ліс. Ми бачимо лише струмок, а навколо – дерева з різнобарвною через осені листям. Дуже красива композиція. Струмок ділить картину на дві частини. Дерева все трохи схилились вліво, тобто вітер зазвичай тут дме праворуч. Світить неяскраве осіннє сонце. Відчувається, що вже прохолодно. Можна припустити, що це кінець вересня – початок жовтня.
Фарби тут досить яскраві. Багато й зеленого і золотого. Небо все-таки світло-блакитне з легкої хмарністю. Видно і перспектива парку, а поблизу чітко проглядаються квіти і трава. Дерева досить тонкі, молоді. Тут струмок (невелика річка) робить поворот, видно по поверхні води, що навіть невелике протягом їсти. Скоро воно понесе на собі опале листя. Зараз на землі і в воді поламані гілки. Мабуть, пройшла гроза.
Назвою картина зобов’язана (як я дізнався) – справжньому парку в місті Павловську. Написана картина в кінці дев’ятнадцятого століття, вже тоді ці території стали заповідними. Це дуже красиві місця, відомі по всій Росії. Так і представляються художники, які поставили на березі в парку мольберти і роблять зарисовки. Втім, хоч це і парк, зовсім не видно лавок або клумб. Як я вже згадав, це більше нагадує ліс, значить, це такий непрохідний куточок парку. Тут не побачити матусь з колясками або пенсіонерів. Тільки справжній художник оцінить цю красу. Добре, що тепер і ми можемо насолодитися цим прекрасним, трохи сумним осіннім днем.
Мені дуже сподобалася ця картина. Вона допомагає полюбити осінь за її красу і смуток. Восени особливо цінується будь-промінчик сонця. Шкода, що на картині його не так багато… Я люблю і інші картини Шишкіна, наприклад, «Жито».
