Твір по картині Васильєва Мокрий луг 5, 8 клас (опис)

Твір по картині Мокрий луг Васильєва

На картині ми бачимо досить традиційний російський пейзаж, зображений Васильєвим, як і багатьма пейзажистами до нього. Але щось в ній є таке незвичайне і непояснюване поясненню при першому побіжному погляді.
Художник зображує Кримські простори після дощу. Його присутність ми відчуваємо по висхідній густий і похмурої хмарі. Як ми розуміємо, що небезпека минула? Велика частина вже встигла посвітліти і ось-ось з’явиться яскраве сонце. Картина чітко ділиться на два плану: ніби показує події “до” і “після”. Можна навіть подумки провести вертикальну лінію по центру. Зліва – все вже встигло посвітліти і стрепенутися, навіть калюжка, що залишилася в улоговинці після дощу, ніби висловлює готовність ось-ось зникнути, випаруватися.

Сочинение по картине Васильева - Мокрый луг 8 класс

Пейзажист зображує луг, схожий на блюдце – місцевість рівна і плоска, практично рівнинна, однак, далеко є натяк на невелику пагорбкуватість. Це якась контрастність ближнього і дальнього планів. Також їх протиставлення полягає в відчутною прозорості повітря – там, далеко ще відчувається, що йде дощ непрохідною стіною, такий, від якої навіть утворився туман. Але контраст не тільки в цих двох планах: ліва і права частини різко розрізняються зображенням форм. Так, зліва невелика височина. Вона дає відчуття, що ось-ось з’явиться щось дивовижне й загадкове, дає надію не тільки на зміну погодних умов, але і на зміну внутрішнього настрою, душевного стану.

Художник не обмежується зображенням зміни погодних умов. Ми бачимо ще дві діючі “особи” на полотні, яких об’єднує самотність – стежинка, колись вторована, мабуть, сільськими хлопчаками, що перетинає навскоси галявину, і дерево – розлога, широка, що стоїть віддалік. Воно, ніби відставши від інших, прагне якнайшвидше вийти з незатишною зони, накритій хмарою і зрошеній дощем.

Дивіться також:  Тварь я тремтяча або право маю? у чому сенс фрази твір

Сочинение Васильева - Мокрый луг

Хмара – безумовно, головна дійова “особа” картини. Від неї залежить настрій, стан навколишньої дійсності, вона – “вершитель доль”. Але, як відомо, природа її мінлива. Тільки що була і нема, поступається місцем яскравому, життєствердного сонечку, яке своїми променями зайняло набагато більший простір…

8 клас. 5 клас.