Твір міркування по картині
Вона така сумна і нещасна! І навіть так, гарна.
У Оленки руде волосся. Темний сарафан з квітами, біла спідниця під сарафаном і світла кофта. Не схоже, щоб це була святкова одяг… І взагалі, картина веселої зовсім не виглядає. Кольори темні, дівчина сумна. Навколо неї гущавина, а сидить вона над темною водою – над болотом. Сумує, думає всяке.
Страшно, що вона так і кинеться з туги в цей вир. Шкода було б її, адже вона така гарна. Їй би знайти хлопця, а не сумувати так вже тут.
Вона як принцеса в мультфільмах. Але це і є сюжет казки. Вона сумує за свого дурного брата. Він потрапив, звичайно, в якусь чергову халепу, а їй його виручати. По-моєму, він випив з калюжі! Ну, випив дурний брудної води (з мікробами) от і отруївся. Практично в лікарню потрапив! У казці це називається – «став козеням». А пив він з калюжі, яка була за формою схожа на слід від копита козлиного.
До речі, а у всяких бісів теж козячі відбитки! Не без витівок злих духів тут і темних сил. Ось і сидить Оленка, і плаче. Як тепер з таким братом жити? А якщо його хтось зажарит?!
На картині осінь. Поряд з героїнею навіть невеликі дерева – ялинки і берізки. Вони трохи схожі на неї. На поверхні води осіннє жовте листя. Небо сіре, дощове. Ось-ось злива хлине!
Не сиділа б тут Оленка, а то промокне, захворіє. Що над таким дурним братом-то плакати?
Коли вона його розколдує, а вона точно це зробить, навіть якщо потрібно пройти сотню випробувань, то вона його ще й простить. Не стане ця добра дівчина його лаяти, а пошкодує. І після жодного разу не згадає про його такому дурному вчинок. А в підсумку він знову у що-небудь потрапить. А їй знову витягати його!
Адже, правда, чому не ризикнути? Якщо за тебе горою старша сестра встане, витягне з будь-якої біди.
Над Оленка на гілці пташки. От би вони, як у мультфільмі, підказали їй, як не бути такою доброю!
Звичайно, зараз треба виручити брата, добре. Можна списати на юний вік таку поведінку його. Але після нехай сам за себе відповідає! Щоб не виріс зовсім вже козеням.
