Твір по картині Царівна лебідь Врубеля 5 клас
Прекрасну картину, як мені здається, написав Врубель. Своєю пишністю вона зачарує будь-якого і залишить тільки позитивні емоції. На ній зображена прекрасна царівна неймовірної краси. Її карі очі, це єдине, що написано чітко. Вони одночасно передають смуток, доброту і ніжність, а брови тільки підкреслюють риси очей. Що стосується всього іншого, то воно зображено, більш розмито, без чітких деталей. Тендітні, ніжні руки дбайливо тримають край білосніжної фати, вишиту срібною ниткою, з-під якої виглядає руська коса, а її білосніжна одяг, чимось нагадує крила прекрасного лебедя.
Ще більш велично робить її кокошник із золота з дорогоцінними каменями.
Захід закутав царівну в свої жовто-гарячі промені і від цього її шикарний наряд, здається ще красивіше. «Царівна лебідь» намальована у вигляді казкового персонажа, і толком не розгледіти чи це наречена в білосніжній сукні, яка розвивається на вітрі забрела в воду, то дійсно на половину дівчина і на половину лебідь. Вона прекрасна, ніжна і віє від неї легкістю і неприступністю.
У даній картині грають світлі і темні тони фарб, тим самим передають ту смуток і печаль, що у дівчини на душі. А за рахунок холодних тонів художник передав реалістичність води, що ще більше виділяє царівну.
Мені дуже сподобалася ця картина. Вона викликає захоплення, пишність, захоплення і просто заворожує своїм холодом і легкістю одночасно.
Михайло Олександрович Врубель писав на полотнах героїв казок, легенд і байок чим і прославився. Однією з кращих, на мій погляд, є як раз таки картина «Царівна лебідь» написана до казці А. С. Пушкіна про царя Салтана.
Це полотно нікого не залишить байдужим, хто хоч раз на нього дивився. Михайло Олександрович, якимось дивом зміг передати одночасно розкіш, красу, ніжність, смуток і печаль в очах героїні. Чомусь, здається, що царівна нещасна по якихось причин, незважаючи на дороге шикарне вбрання. І таке враження, що дівчина кудись йшла, а то й бігла, але раптом з незрозумілих причин озирнулася і зупинилася. Мені в її очах видно бажання повернутися, щось скрикнути, але чомусь вона цього не робить. Не може або не хоче, ми цього ніколи не дізнаємося, а може, я помиляюся в своїх думках.
Ось так і застигла вона на горизонті ночі в білосніжному ангельський вбранні на тлі невеликого острова з будівлями і палацом, вікна якого яскраво світяться.
3, 4, 5 клас
