Картина Т. Н. Яблонської “Хліб” заряджає оптимізмом. Написана вона в повоєнний час, у 1949 році. Країна тоді тільки відновлювалася.
На передньому плані ми бачимо двох жінок. Одна зав’язує мішки з зерном. Друга посміхаючись закочує рукави. Перед другою жінкою лопата. Мабуть вона збирається весело взятися за роботу. Жінки босими ногами стоять прямо на зерні. Голови у них покриті косинками. Видно що праця приносить їм задоволення. Адже з багатого врожаю зерна буде багато хліба, а значить не буде голодних. Під ногами золоті розсипища зерна. Прямо за жінка переднього плану інші трудівниці просіюють зерно.
На картині зображені й інші жінки. В основному на другому плані. Хтось взяв перепочинок, хтось збирає зерно в мішки, хтось вантажить мішки на вантажівки. У вантажівках чоловіки приймають зерно і складають його акуратно. Помітна розтяжка на борту одного з вантажівок. На червоному кумача напис.
На другому плані зліва можна побачити коня з підводою. Вантажівок не вистачає, тому вивозять зерно на підводі.
Самий дальній план картини займає шматочок блакитного неба і ліси.
Загальне враження від картини залишається дуже приємним. Хочеться посміхнутися всім цим людям, взяти лопату і йти на допомогу. Час після війни згуртувало людей, дало їм можливість відчути себе єдиним цілим. Допомоги чекати нізвідки, тому доводилося багато працювати. І ця праця була не в тягар, навпаки, він був заряджений оптимізмом.
Картина “Хліб” найвідоміша робота кисті Яблонської. За неї художниця отримала в радянський час Сталінську премію.
Дивлячись на картину виникає бажання заспівати пісню, настільки вона захоплює своїм оптимізмом. Це полотно надихає на подвиги, на працю. Художниця дуже щиро і точно передала настрій того часу. Мир і труд ось що створювало рух вперед.
