Опис картини Грабаря Зимовий ранок
Російський живописець, Грабар Ігор Еммануїлович, славився своїм пейзажним творчістю. Його відома робота «Зимовий ранок» відтворила на мене незабутнє враження. Як тільки мені вдалося познайомитися з нею, я не повірила що це написана картина, і, тим більше, що вона виконана фарбами на полотні. Він настільки делікатно і ніжно зобразив прекрасний зимовий сонячний ранок, з-за чого складається відчуття, що шедевр витканий з самого дорого і найтоншого мережива, його чарівні нотки неможливо забути.
Щоб зрозуміти всю суть картини «Зимовий ранок» потрібно побачити її своїми очима і відчути атмосферу свіжого зимового ранку, з яскравим пробуджується сонечком, яке надає незабутнє сяйво сніжних заметах.
Художник дарує своїм шанувальникам чарівну казку, яка змушує кожного поринути у багатство зимових фарб і відблисків. Зима – це дивовижна пора року, вона готова порадувати всіх на землі мільярдами білосніжних «діамантів – сніжинок». І огорнути в свої обійми лісу і степу, укрити від холоду землю.
Автор дуже вміло грає відтінками, він зображує на полотні проблиски сонячних променів крізь гілки високих дерев. Створюється враження, що дерева не встигли скинути листя, як з неба посипалися чарівні сніжинки вкрили дерева, захищаючи їх від заморожування. Навіть самі маленькі гілочки зображені автором детально, здається, що кожна з них настільки тендітна, ніби виконана їх дорогого кришталю. Гілки дерев схиляються до самої землі, не витримуючи щедрість сніжного зимового покрову. Але їм залишилося зовсім недовго потерпіти, адже відтінки сонячного світла, символізують швидкий прихід весни.
Ймовірно, що всю ніч був снігопад, і лісові жителі і люди ще не встигли залишити від своєї присутності сліди. Дивно, що автор встиг зловити такий момент, коли ранковий світло показує нам всю красу зими.
На картині добре видно, що заморозок прихопив верхній сніговий покрив, а сонечко наполегливо «проганяє» його, намагаючись дістатися до самих надр землі своїми теплими променями. Тіні дерев блакитного кольору, плавно переходять у безкрайні снігові простори, нагадують мені сліди від дитячих санок, але насправді, на цьому живописному місці, немає жодного сліду людини, що символізує свободу і недоторканність російської природи.
