В ті часи, які описані в оповіданні, дуже складно визначити, щасливі були жінки взагалі. Їх роль була проста і однотонна, піклується про чоловіка, доглядати за будинком, виховувати дітей. Деякі дами задовольнялися малим, але були й такі, які мали можливість проводити пишні прийоми і знайомиться з цікавими людьми. Маючи всі матеріальні блага, часто вони були нещасні, тому що головним, було для них справою, це розважати власну персону. Ті люди, які не знаходять для себе важливим піклується про когось, часто відчувають тягар самотності. А це не менш важливий елемент, який руйнує стан щасливої жінки.
Віра Алмазова, в оповіданні «Кущ бузку», знайшла щастя в елементарної турботи про чоловіка. Починаючи з того, що вона відчиняла йому двері. Віра дуже переживала за досягнення Миколи, це пояснюється тим, що була у нього і переписчицей, і чертежницей, і чтицей, і репетиторшей, і пам’ятної книжкою. І при всьому цьому, у неї було щасливе обличчя з милою посмішкою. Таких жінок, насправді, дуже багато. Не кожен здатний це помітити. Вони готові пожертвувати всім, заради досягнень чоловіка. Але ж, тоді у суспільстві, чоловіків вважали головними. Якщо б ці події відбувалися в наш час, то можна цілком сумніватися, що дружина так би допомагала чоловікові. Їй було б колись, адже у неї теж є робота.
Можна помітити, як Микола відразу опустив руки, коли виявилося, що на його кресленнях зайві кущі. Віра ж не розгубилася, зміркувавши, що потрібно робити. Вона без жалю пожертвувала своїми нехитрими, ювелірними прикрасами, аби допомогти рідній людині. В цьому і полягає її щастя, турботи, допомоги. Головна героїня відчувала себе потрібною, що в її допомогою хто потребує допомоги, вона без зволікань поспішає допомогти. Без жертв, звичайно, для неї не обходилося. Адже в оповіданні ніде не згадується, що Микола поцікавився, як пройшов день. Але судячи з того, що вона зустріла його невдачу зі стражданням на обличчі, Віра переживала за чоловіка більше, ніж за себе.
Все-таки Віра Алмазова відчувала себе щасливою жінкою. Це почуття вона яскраво висловлювала своєю готовністю допомогти коханому чоловікові.
Варіант 2
Читаючи відомий твір знаменитого російського письменника Олександра Івановича Купріна «Кущ бузку» ви зможете поринути в світ справжньої і відданої любові, яка робить людей по-справжньому щасливими.
Головною героїнею розповіді є молода, красива і добропорядна дівчина Віра Алмазів, яка моментально завойовувала серце кожного читаючого.
При чому варто зазначити, що ніякими видатними якостями дівчина на перший погляд і не має. Вона молода дружина початківця офіцера, Миколи Євграфовича Алмазова, який є людиною не багатим, але чесним і справедливим. З самого початку їхнього сімейного життя його дружина була для нього справжньою підтримкою і опорою в будь-якому питанні, вона беззаперечно слухала його, шануючи його і його особистий простір. Старалася робити все можливе і неможливе, щоб її чоловік був щасливий поруч з нею кожен його день. За часів його навчання вона всіляко підтримує його, допомагаючи йому писати статті і доповіді, читаючи за нього лекції, готуючи різноманітні креслення і так далі. Але, незважаючи на цю, здавалося б ідеальну картинку на перший погляд у багатьох читачів з’являється одні єдине питання, а чи щаслива сама Віра?
Мабуть, для того, щоб ставити питання про щастя, треба добре розуміти, що ж це таке.
Саме по собі, відчуття щастя – це світле і радісне почуття, без якого не може прожити жодна людина. Напевно багато хто погодиться, що справжнє щастя дуже тісно пов’язане з рідними і близькими, дорогими нам людьми. Однак, багато хто помилково вважають, що щастя – це матеріальний достаток. Як показує саме життя, такі люди, як правило, є як раз таки самими нещасними, бо вони не розуміють, що це не справжнє щастя, а лише його міф.
Адже лише не багато хто знають, що істинне і справжнє щастя полягає у взаємовідносинах людей, їх взаєморозуміння і так далі. Тільки люди, які готові разом крокувати по життю, вирішуючи всі з’являються труднощі, зберігати відданість і вірність один одному і любити щирими, здатні бути щасливими. І основним елементом у всьому є любов. Саме це почуття підштовхує нас йти на рішучі дії і не жаліти нічого заради щастя своєї чи свого коханого. І до речі кажучи, знайти свою справжню любов – це теж саме справжнє щастя.
Головні герої володіють цим, так як по-справжньому люблять один одного. Віра любить свого чоловіка, і переконана, що якщо він буде щасливий, то і вона буде щаслива, по-справжньому щаслива. А її чоловік, Микола в свою чергу вдячний дружині за таку любов і відданість, розуміючи, що для його благополуччя вона від багато відмовляється, він щиро намагається зробити її щасливою, обдаровуючи своєю любов’ю, увагою, турботою і ніжністю.
Виходячи з усього цього, читач може зробити один єдиний висновок, що Вірочка, молода дівчина, героїня цієї розповіді, є найщасливішою людиною. І за це варто відзначити, що щастя її не підроблене, а що ні на є справжнє.
8 клас
