У творі Гоголя “Мертві душі” присутня велика кількість цікавих персонажів, які тим чи іншим чином, можливо з допомогою своїх характерів і образів, задають тон твору, тим самим даючи читачеві повністю зрозуміти і усвідомити зміст твору, зрозуміти його суть. Одним з таких персонажів став Степан Пробка.
Степан Пробка – кріпак, що знаходиться в розпорядженні одного з персонажів у творі. Зовні Степан досить міцний чоловік, зовнішність якого видно, що він звик до важкої фізичної праці, адже у його пана по іншому не можна, так як він дуже строго зі своїми кріпаками. Саме тому, Степан і знаходиться в прекрасній фізичній формі.
Характер Степана Пробки автор показує нам, як вельми невідкритий, затиснутий у собі, образ людини, який не звик ділитися своїми думками та проблемами з оточуючими, бо звик, що він завжди буде зустрічатися зі стіною нерозуміння і байдужості. Швидше за все, саме тому він став таким закритою і нетовариською. Привчивши себе не довіряти оточуючим, він закрився від решти світу, не пропускаючи його проблеми в своє життя, даючи собі відпочити від свого оточення, яке з таким напором діє йому на нерви.
Також в його характері можна виділити його непохитну впевненість у власних силах і діях. Він завжди знає, що йому робити і як для досягнення своїх цілей, за що його і цінує його пан. Степан Пробка був би повністю самостійна, якби не його скованість, з-за якої він не може повністю розкритися як людина, і як особистість відповідно. Він дуже сильна людина не тільки фізично, але і морально-духовному плані, так як здатний винести багато негаразди, з наполегливістю і стійкістю проживаючи кожен неприємний проміжок у його житті, він іде по ній далі, не звертаючи увагу на те, що відбувається.
Але навіть з такою байдужістю, він все одно завжди готовий допомогти комусь, хто цієї допомоги потребує, що говорить про нього як про людину добром і дуже чуйну, роблячи його образ ще більш приємним для сприйняття читача.
Я вважаю, що саме ці риси Гоголь намагався виділити в образі Степана Пробки у своєму творі “Мертві душі”. Саме тому образ вийшов таким живим і наповненим, хоч і був у творі зовсім небагато.
