Це розповідь про звичайне хлопчика-школяра, якого рано довелося подорослішати і взяти в руки гвинтівку. Коли фашисти зайняли його рідну Шепетівку, хлопчикові не було ще й чотирнадцяти років. Разом з хлопцями Валя Котик постійно крутився на очах у німців. Зазвичай на дітей ніхто не звертав увагу, та й кому прийде в голову серйозно ставитися до босоногому школяреві, в рваних штанях, і зі збитими колінами. Але у німців постійно відбувалися якісь дива: то автомат пропаде, то револьвер з кишені зникне.
Валя з задоволенням виганяв корову на пасовище. Хитрість полягала в тому, що він пас її не в лісі, де росла соковита трава, а ганяв на пустир, де у німців були склади з провізією, яку вони відправляли на фронт. Галаслива ватага хлопців з трьох чоловік постійно сміялася, грала, і бігала навколо вартового, який звик до дітей, і не брав їх до уваги. Зате партизани одержували важливі відомості.
Одного разу ввечері до складу під’їхала вантажівка, і переодягнений у німецьку форму партизан, направив на охоронців дуло автомата. Потім він наказав німцям сидіти тихо, тому що склад був нібито заміновано, і з компанією товаришів швидко спустошили склад. В цій групі був і Валя Котик, який вказував партизанам все до дрібниць. Машина, навантажена продуктами, поїхала, а склад запалав вогнем.
Одного разу Валя ішов на завдання, і побачив, що німці, розчепіривши руки, ганяються за курми. Хлопчик кинув одну за одною дві гранати, а німці вирішили, що їх атакує цілий загін.
Коли німці відступали, Валя отримав серйозне завдання – охороняти кинуті німецькі склади. Але з західної сторони здалися танки. Все ближче і ближче вони подползали до складів, і почали з’являтися німці. Валя заліг у кущі і став відстрілюватися. Потім він почув, як на допомогу наближаються Радянські війська. Хлопчик кинув гранату, але його наздогнала куля. Так геройськи загинув Валя Котик.
Короткий зміст подвигу
