Російська мова завжди була і залишається невід’ємною частиною культури нашого народу. Знання правил допоможе зробити мову багатою і насиченою. Велике значення мають самостійні частини мови, особливо дієслова. Вивчення мови починається в школі. Важливо запам’ятати правила, щоб не робити помилок при написанні та складанні речень. Як перевірити закінчення дієслова? Відповідь на це запитання буде надано в статті.
Дієслово в російській мові
Самостійна частина мови відповідає на питання дії предмета, позначає стан, виступає присудком. Постійний ознака – вид. Він може бути досконалим, коли дію виконано, і недосконалим, якщо його ще не закінчили. Всі ознаки, що відносяться до дієслова, враховують при визначенні закінчень.
Зворотність є ще однією ознакою дієслова, на що вказує суфікс –ся чи –сь. Він стоїть після морфеми, тому називається постфиксом. Перехідність – це ознака частини мови, коли дієслово поєднується з займенником або іменником. Наприклад: люблю (що?) молоко. При непереходности дію на предмет не переходить. Зворотні дієслова завжди є такими (підніматися в гору).
Відмінювання – це зміна за особами і числами. В російській мові існує I і II вид. Частина мови представлена декількома формами, тому важливо знати, як перевірити закінчення дієслова. Сюди відноситься інфінітив (дивитися), причастя (блискучий), деепричастием (подивившись), спрягаемые види (бачив). Частина мови відповідає на питання що робити? (при недосконалому вигляді), що зробити? (при досконалому). У російській мові є віддієслівні форми, які виступають другорядними членами.
Залежно від мовленнєвої ситуації підбирають потрібні форми дієслів. Спрягаемые мають нахил, у інфінітива і дієприслівники немає числа, в минулому часі і умовному способі мають рід. Форми дійсного способу – час.
Що таке закінчення в українській мові?
Перш ніж дізнатися, як перевірити закінчення дієслова, необхідно розуміти, що являє собою морфема і для чого вона служить. Частина слова, яка змінюється, виражає граматичне значення особи і числа у дієслів. Наприклад, «стрибаю» стоїть в 1-м особі в однині. «Стрибаєш» – 1-е особа, однина, «стрибати» – 2-е особа, множина. Знайти закінчення не складно: необхідно схиляти або відмінювати слово. Змінна частина і буде закінченням.
Особиста форма тісно пов’язана з особою, що виконує дії. Вживається з іменником і займенником, труднощі виникають лише при наявності ненаголошеній гласною. Для цього знадобиться знання того, як перевірити ненаголошені закінчення дієслів у простих і складних реченнях. У граматиці правила дозволяють це питання простим чином: дієслово переводять в інфінітив.
Які закінчення зустрічаються в дієсловах?
В українській мові розрізняють відмінювання I і II виду. В закінченнях ставиться літера “е”, якщо це перше; літера “і”, якщо друге. При перевірці ненаголошених особистих закінчень слід скористатися правилами. До першого спряжению відносяться слова-інфінітиви з закінченням -ать, -еть, -ять, -уть, -їж, -ем, -єте. Друга дієвідміна відрізняється словами, які закінчуються на -ить. В особистій формі – закінчення з безударными голосними –у (ю), -е. Наприклад: копати – копаю – копаєш – копає – копаєте – копаємо – копають.
Особиста форма дієслів II дієвідміни відрізняється закінченнями. До них відноситься-і, -а(я), у(ю), -бач, -їм, -єте, -ат, -ят. Наприклад, любити – люблю – любиш – любить – любите – любимо – люблять. Слова 2-го особи однини мають закінчення з шиплячої, після якої ставиться м’який знак (дивишся, дивишся).
Дізнатися, як перевірити закінчення дієслів –їж, -бач, можна, якщо звернути увагу на наголос. Правила допоможуть не робити помилок при написанні слів, у яких наголос не падає на закінчення. Потрібно запам’ятати, що слова II дієвідміни виражаються дієсловами-інфінітивами з закінченням на –ить.
Правила написання частин мови з приставкою
У дієслів з префіксом таке ж відмінювання, як і у спільнокореневого слова без приставки. Це важливо знати, щоб зрозуміти, як перевірити закінчення дієслова. Приставка притягує на себе наголос. Слово «вилетить» утворили від слова «летить», в якому ударне особисте закінчення, що вказує на друге відмінювання. Ненаголошені букви в словах з приставкою ви – перевіряють, підбираючи бесприставочный дієслово (виспишся – спиш; вип’єш – п’єш).
Перевірка правопису дієслів
Знаючи, як перевірити ненаголошені особові закінчення дієслів, можна грамотно писати і спілкуватися. Слова I дієвідміни з шиплячими на кінці перевіряються наголосом. Замість літери “о” пишеться “е”. Наприклад: тягне, палить.
Дієслова в невизначеній формі закінчуються на-ть, -ться, -ться, -тися, -тись. Щоб відокремити слова в третій особі від інфінітива необхідно задати запитання. У першому випадку це буде – що робить? що робиться?, у другому – що робити? що зробити?
- Моєму братові подобається (що робити?) вчитися.
- Він хоче (що зробити?) зайнятися баскетболом.
Написання наказового способу відбувається з м’яким знаком в однині та множині: сядь – сядьте, з’їж – з’їжте, намасти – намажься. Виняток становлять слова ляж – ляжте.
Як пишуться голосні звуки в закінченнях?
Дієслова-інфінітиви і слова минулого часу мають закінчення -ий, -юю в 1-м особі. Їх легко відрізнити по наявному суффиксу -ова-, -єва- (розмовляти, – розмовляю; говорити – говорю). Слова у 1-му особі закінчуються на –иваю, -ываю. Якщо їх поставити в невизначену форму минулого часу, закінчення –і, -и, наголос на літеру –а відсутня. Наприклад: поливаю – поливати, натискаю – натискати. Така ж розстановка закінчень відрізняється поєднанням –еваю, -евать, наголос буде падати на букву “а” (наспівувати – наспівую; поєднувати – поєдную).
Не всі знають, що в російській мові є разноспрягаемые дієслова. У них ненаголошені особисті закінчення можуть бути обох спряжений. У групі знаходяться слова “бігти”, “хотіти” і “шанувати”. Відрізняються закінчення в дієсловах дати і є, якщо змінити особу і число, однак вони не входять у групу разноспрягаемых слів.
Написання закінчень дієслів спряжению
Теперішній і майбутній час дієслова передбачає написання різних закінчень залежно від дієвідміни. Щоб дізнатися, як перевірити дієслівне закінчення-ет або -іт, потрібно вивчити правила написання слів, які відносяться до I або II спряжению. У першому випадку це буде поєднання -ет, а в другому ставиться-іт.
Визначають відмінювання після співвідношення певної форми инфинитивом. Слово «вижене» утворено від «прогнати», а «проганяє» – від «проганяти». Наказовий спосіб легко відрізнити, так як у слові є суфікс –і-, закінчення –ті. У наказовому способі відбувається спонукання до дії: «Витри пил. Винеси сміття». У дійсному способі необхідно визначити дієвідміну. Якщо це другий вид, дієслово співпаде з владним нахилом: «Тримайте міцно, і полку не впаде».
Дієслова-винятки: що потрібно запам’ятати
У російській мові не потрібно перевіряти особисті закінчення в дієсловах, які не піддаються загальним правилам. Сюди відносяться слова-винятки та їх похідні, а також слова з особовим закінченням у II дієвідміні: гнати, тримати, дихати і чути. Важливо запам’ятати, як перевірити особові закінчення дієслів, щоб вони збігалися з використовуваними іменниками і займенниками. Слова ставлять у 1-му, 2-му і 3-му особі: я чую, ми чуємо, ти чуєш, ви чуєте, він чує, вони чують.
Якщо дієслово має інше закінчення, він буде I дієвідміни. Наприклад, в однині дієслово “хотіти”. Друга дієвідміна, якщо його змінити: хоче, хочемо, хочу, хочуть, хочете. Похідні слова пишуться: женуть, тримають, дихають, чують, крутять, бачать, залежать, ненавидять, образять, дивляться, терплять. Закінчення дієслів потрібно вивчити і запам’ятати напам’ять, так як вони не перевіряються ніяким правилом.
Алгоритм вибору закінчення при написанні дієслів
Правопис закінчень у дієсловах піддається простим правилам. Перше – визначити дієвідміну. У слові визначають наголос, який може бути в основі або в закінченні. Якщо є префікс ви-, визначити дієвідміну можна по синоніму без приставки.
Коли наголос падає на закінчення, відразу визначають відмінювання. Якщо ж це основа, ставлять дієслово в невизначену форму. Важливу роль відіграють три останні букви в слові. При написанні пам’ятають про винятки і разноспрягаемых дієсловах. Це дозволить не помилитися у складних словах, де в процесі вимови можуть бути кілька варіантів.
Застосування правил і чіткого алгоритму дозволить правильно визначити дієвідміну і вибрати закінчення. Після цього буде правильно обрана буква в безударному особистому закінчення.
Дієслово – складна частина мови, яка не підкоряється загальним правилам. Застосування знань допоможе в майбутньому уникнути помилок.
