Нептун – одна з далеких і не дуже вивчених планет нашої Сонячної системи. Якщо розглядати положення небесних тіл від Сонця, Нептун буде восьмий – передостанній планетою. Довгий час, до запуску апарату «Вояджер 2», вивчати цей космічний об’єкт було проблематично не тільки через його віддаленість, але і з-за наявності кільцевої системи, частково змінює його обриси. Зі статті стане зрозуміло, у якої планети супутники Тритон і Нереїда, які їх особливості і як вони були відкриті.
Астрономи поділяють численні супутники Нептуна на внутрішні і зовнішні. Внутрішні супутники – невеликі небесні тіла, утримувані гравітацією недалеко від планети і проходять по круговому орбітального шляху. Зовнішні розташовуються на відстані від Нептуна, володіють досить великою масою і проходять по незвичайним орбітах.
Відкриття супутників Нептуна
На сьогоднішній день відомо 14 супутників Нептуна, що обертаються на його орбіті. Основна їх частина була відкрита зовсім недавно, коли шлях космічного апарату «Вояджер 2» проходив близько від далекої планети, що дозволило зробити докладні знімки. До цього були відомі тільки два супутники – Нереїда і знайдений першим Тритон.
Честь відкриття найбільшого супутника Нептуна, Тритона, належить англійському астроному Вільяму Ласселю. Це сталося в 1846 році, всього через 17 діб після того, як два відомих німецьких астронома повідомили про відкриття самої планети Нептун.
Довгий час Тритон не мав власної назви – його позначали на астрономічних картах як супутник Нептуна. І тільки після того, як був відкритий ще один супутник – Нереїда, отримав офіційну назву і Тритон.
Відкриття Нереїди відбулося в 1949 році – більше, ніж через сто років після того, як на небі були знайдені сама планета і її перший супутник. Зробив це відкриття американський астроном Джеральд Койпер. Викликає здивування те, що це відкриття він зробив, використовуючи наземний телескоп.
Загадковий Тритон
Візит апарату «Вояджер 2» до Нептуну підтвердив теоретичні розрахунки астрономів про те, що Тритон є найбільшим супутником цієї далекої планети. Його діаметр становить 2706 км, що не набагато менше діаметра Місяця. А маса Тритона лише в 3,5 рази менше супутника нашої планети.
Його поверхня повністю покрита льодами, що складаються із замерзлих газів (метану й азоту), тому від неї добре відбивається світло Сонця і його можна побачити в телескоп.
Обертання Тритона відбувається по незвичайній орбіті: він рухається в напрямку, протилежному руху своєї планети, тобто він рухається за годинниковою стрілкою, а не проти неї. Такий рух отримало назву ретроградного. Ще незвично те, що орбіта Тритона являє собою майже правильну окружність і досить сильно нахилена до екватора.
Виходячи з незвичайних характеристик Тритона, астрономи припускають, що це не зовсім супутник планети. Швидше, він був самостійним небесним тілом, яке було захоплене перевершує гравітацією Нептуна.
Далекий супутник-Нереїда
Діаметр цього небесного тіла – приблизно 340 км. Його вважають третьою за величиною супутником Нептуна, після Тритона і Протея. Один її оборот навколо планети триває майже земний рік – 360 днів. Можливо, це обумовлено тим, що її орбіта сильно витягнута: вона то наближається до Нептуну на відстань 1,4 мільйона кілометрів, то віддаляється на 9,66 мільйона кілометрів. Нереїда, на відміну від Тритона, має неправильну форму.
Для вже вивчених супутників планет в Сонячній системі нетипова така незвичайна витягнута орбіта. Це наштовхнуло на думку астрономів, що Нереїда раніше була астероїдом, можливо, з поясу Койпера, який потрапив у поле гравітації Нептуна і залишився на його орбіті.
До цих пір у вчених немає детальних фото супутника Нептуна Нереїди. У 1989 році повз Нептуна проходив апарат « Вояджер 2», який зробив і відправив на Землю безліч знімків самої планети та її супутників. Однак у цей час Нереїда перебувала на дуже великій відстані і апарат не зміг зробити докладні знімки її поверхні. Тому це небесне тіло досі є маловивченим з численних супутників Нептуна.
Цікаві факти, відомі астрономам
Вчені підрахували, що маса Тритона становить більше 90 % загальної маси всіх супутників Нептуна. Всі інші численні супутники цієї планети, включаючи Нереиду, істотно менше.
Час року на Тритоні триває приблизно сорок земних років.
Завдяки багаторічними спостереженнями, астрономи впевнені, що будова Тритона нагадує планетарне: у нього є кам’яне ядро діаметром приблизно 2000 кілометрів, яке покрите сумішшю льоду і уламків гірських порід.
Цей супутник вважається одним із самих холодних космічних тіл у нашій галактиці – при середній температурі -235 градусів Цельсія на його поверхні замерзає навіть азот. При цьому на його поверхні часто виникають діючі гейзери з азоту, висота яких може досягати десяти метрів. Завдяки цьому явищу Тритон володіє власною атмосферою, що складається з метану та азоту. Як було зафіксовано «Вояджером 2», над поверхнею супутника бувають навіть скупчення хмар, що складаються з цих газів.
Довгий час астрономи вважали супутник Нереиду самим віддаленим, але, у світлі останніх відкриттів, це думка змінилася.
Поки велика частина даних відома вченим завдяки візиту апарату «Вояджер 2». Однак існує проект запуску наступного дослідного судна, планований на 2030 рік.
