Діяльність КДБ після його утворення
Чи варто говорити, що КДБ дозволяв собі занадто багато, так як був повністю підпорядкований Партії, а як відомо, «Партія одна, як і Батьківщина», і могла робити, що хотіла.
У 50-ті роки вона регулювала з допомогою КДБ повстання в Угорщині і заарештувала майже п’яти тисяч мітингувальників угорців – звичайних активістів, які хотіли лише звернути увагу на те, що у влади сидить людина, абсолютно не вміє керувати країною, але зате угодний Радянському Союзу. Придушили мітинг дуже мирно, але наслідки були досить кривавими: за останніми фактами, поновленим з архівів КДБ, стало відомо, що було страчено щонайменше 350 людей, одних з найбільш радикальних активістів. Вони як раз і піднімали народ на ці мітинги, змушуючи людей виходити на вулиці.
У 60-ті роки в КДБ стверджували, що її співробітники брали участь в операції по усуненню страйків на Новочеркаському електровозобудівному заводі не більш як спостерігачі та регулятори. Свідків цього твердження немає, але у розстрілі страйкарів, за офіційними документами, КДБ не брав ніякої участі. За запевненням представника КДБ, вони просто стежили за «призвідниками заворушень», а також за тим, щоб їх заарештували.
У 80-ті роки проводилася «боротьба з інакодумцями», які підривали підвалини Радянського Союзу. Застосовувалося все – від фізичних розправ до тиску на людину за допомогою погроз сім’ї, а також підрив кар’єри і депортація з СРСР. З часом це стало робитися більш приховано і таємно.
Стежили в основному за діячами культури та науки: письменниками, митцями, а також різними вченими. Як приклад – вчений-фізик Сахаров Андрій Дмитрович був відправлений на заслання в місто Нижній Новгород (раніше – Гіркий) за «антирадянську діяльність» майже на 7 років і перебував під чуйним контролем КДБ.
