Межень — це що таке?

Термін «межень» походить від поняття «межа», тобто «межа». Проте ж має безпосереднє відношення до гідрології. І якщо повінь означає перевищення нормального рівня води, то межень, навпаки, говорить про зниженні. Які причини цих процесів, які вони можуть мати наслідки і яку роль у всьому цьому відіграє людина?

Історія терміна

Про природу походження терміна ми вже згадали. Дійсно, стан річок, так і всієї природи в цілому, в стародавні часи було якоюсь межею і кордоном переходу від одного сезону до іншого. Тому межень – це був своєрідний календар. Адже недаремно всі найдавніші цивілізації виникали в руслах річок. Адже ці водойми для людей завжди були не тільки джерело їжі, а й засобом зв’язку та отримання інформації.

Пізніше стан русла стало відігравати ключову роль у судноплавстві, адже за ним протягом тисячоліть здійснювалися всі торгові і пасажирські потоки. А якщо вдуматися, межень річки цей рух значною мірою ускладнювало. Саме звідси пішли знамениті бурлаки. Цілі ватаги селянських мужиків тягнули на канатах величезні баржі, часто ще і навантажені товаром. А на річці Сурі навіть існували жіночі артілі бурлаков.

Загрузка...

Чому виникає межень

В гідрології існує кілька пояснень виникнення періоду межені. Насамперед, це природні причини зниження водності, коли весь приплив води відбувається виключно за рахунок ґрунтових вод. Тобто в такі роки, коли немає водопілля. Традиційно це зима і літо. Опади у ці сезони не можуть забезпечити потрібну кількість води, тому русло міліє. Особливо характерна літня межень для південних регіонів, де невеликі річки можуть і зовсім пересихати, а на дні русла навіть з’являється рослинність.

На стан русла і виникнення межені впливає і так званий вегетаційний період. Це відрізок часу, коли по берегах і на дні річок активно розростаються, а після відмирають всілякі рослини. Занадто рясна рослинність негативно позначається на стані русла. Особливо це характерно для рівнинних річок.

Безумовно, межень – це не тільки зміна сезонів. Чимало залежить і від середньої температури повітря, а також самої води. У жарке посушливе літо волога дуже швидко випаровується і може призвести до критичного зниження водності. Визначальними можуть стати також швидкість течії, глибина потоку і тип донного грунту.

Дивіться також:  Пори року - це... Поняття, визначення, тривалість

Залежність рівня води від пори року

Але як не крути, сезонність для річок відіграє ключову роль. Більша частина джерел сходяться на думці, що межень – це головним чином сезонне явище. Період найнижчого рівня водності річки в середньому становить не менше 10 діб.

У більшості районів з помірним кліматом межень починається в кінці літа і продовжується до початку льодоставу. Виняток можуть становити гірські райони, де потужні зливи нерідко викликають паводок і різке підвищення води в річках.

Але однозначно визначити терміни межені буває складно. Літня межень може розтягнутися від кінця весняного паводку до самого початку затяжних осінніх дощів. Тобто фактично на весь сезон. А у випадку малої кількості опадів перейти і в осінню межень. Єдиний сезон, який цим явищем вже точно не характеризується – це весна, коли танення снігу сповна компенсує будь дефіцит вологи.

Зимова межень

Зовсім інша справа зимовий сезон, коли гідрологи виділяють особливий стан русла річок. На значній частині континенту протягом півроку зберігається стійкий льодостав. Найбільш критичні позначки холодного сезону – це листопад і грудень, тобто період утворення крижаного покриву. У середньому зимова межень може тривати до 170 днів. Більш дрібні водотоки можуть промерзати наскрізь, особливо якщо вони протікають через карстові райони.

Під час зимової межені, в той час як ріка вкрита льодом, а також у літньо-осінній період, в умовах дефіциту опадів, вона живиться виключно від джерел підземних вод.

Межень річок в різних кліматичних поясах

На харчування річок, його тип і характер принципово впливає кліматичний пояс знаходження водотоку. Як ми вже з’ясували, в умовах помірного клімату вони переважно мають мішане живлення дощове і снігове, а також підземне, переважаючі в різні пори року.

Дивіться також:  Наголос в балує і балувати не падає на склад бал

А, наприклад, річки екваторіального поясу отримують переважно харчування з опадів. Тут теж має місце сезонність, а найбільшу важливість набуває тривалість і інтенсивність сезону дощів. Підземні джерела тут практично відсутні. Тоді як у тропічному поясі річки наповнюються майже виключно за рахунок саме підземного живлення.

Характерний приклад річки помірного поясу – Волга, яка розливається навесні і сильно міліє до кінця літа. Класична екваторіальна — Амазонка, активно наповнюється в період з грудня по квітень, коли на цій території випадає більше 60% опадів.

Як визначається межень?

Ми вступаємо на професійну гідрологічну територію. Для загального розуміння достатньо самого поширеного критерію, званого «зміна обсягу стоку». Час, коли цей обсяг знижується до 15% від річного обсягу, можна вважати періодом межені. Примітно, що наука вважає найбільш стабільним саме зниження рівня води в руслі. У зв’язку з цим на великих топографічних картах річки зображуються саме такими, якими вони перебувають у період межені.

Якщо говорити про рівнинних водотоках середньої смуги, для них характерний низький рівень води влітку. А, наприклад, в горах весняне танення снігів розтягується на весь сезон і захоплює літо, коли починає танути льодовий покрив. Тому в гірських річок практично не зустрічається низьких меженних рівнів. У них завжди зберігається достатній запас вологи, в тому числі і за рахунок рясних і частих опадів. У Далекосхідному регіоні, де навіть у жаркий час нерідкі паводки, річний знижений рівень води теж спостерігають рідко. Це не дивно, адже опади там бувають часті і рясні.

Глобальні процеси

Літня і зимова межень — це не тільки постійно повторювані процеси, як зміна пір року. Кліматичні фактори, такі як тривалі посухи влітку і дефіцит опадів взимку, можуть викликати більш глобальні прояви, такі як обміління річок.

Безумовно, такий колосальний процес впливає не тільки клімат. Хоча, треба віддати належне, він дійсно потеплішало за останню сотню років. Із-за нестабільності зимових температур до весни сніговий покрив стає дуже тонким. Як наслідок, фактична відсутність водопілля – головного джерела водних ресурсів для русла річки.

Дивіться також:  Шевелюра – це комплімент чи іронія?

Обміління річок

В гідрології мова йде про цілий комплекс проблем, які ведуть до зменшення водних ресурсів. Особливо гостро зараз ця проблема стоїть у басейні головної російської річки Волги. Кожен рік воно обзаводиться все новими мілинами. Рівень води у водосховищах катастрофічно падає, обсяги транспортних перевезень скорочуються кожен сезон.

Причин тому безліч. Не останню роль відіграє і людський рукотворний фактор. Річку перестали чистити, як регулярно робили це ще років 30 тому. Активно вирубуються дерева і лісосмуги по берегах з-за масової житлової забудови. Все це неухильно відбивається на рівні води. Змінюється фарватер, а береги інтенсивно заростають тальником. Словом, грішити тільки на кліматичні зміни помилково. Хоча навіть і в них ясно видно слід занадто активної людської діяльності.

Географія та гідрологія

Уроки географії дають початкове уявлення про окремою і важливою науці гідрології. Учні вивчають карти місцевості з назвами і розташуванням річок, морів і океанів. Дивно, але зображення в атласі враховують періоди посух і ледостоя. Вони переводяться на карти з урахуванням всіх змін.

Межень – це дуже неточний показник. Найчастіше посухи проходять в один і той же час, але рівень води в руслі може разюче відрізнятися. Ці показники швидше мінливі, ніж стабільні.

Цікаво, що дані про рівні води у річках застосовують у своїй практиці геодезисти і геологи. Головним чином для визначення рівня залягання підземних вод і кількості джерел, що підживлюють русло. Як тільки всі дані систематизуються, вчені можуть відтворити повну картину кліматичних і природних ресурсів: оцінити швидкість зміни води в річках та період, за який вода з витоку дійде до гирла і навіть підрахувати швидкість кругообігу води в природі. Можна сміливо говорити про те, що межень – це не тільки фаза водного режиму, але і важливий показник для розрахунків у багатьох сферах науки.