СРСР: ідеологія і культура (1945-1953 рр.)

Союз Радянських Соціалістичних Республік — СРСР — це абревіатуру знають не тільки в Росії і країнах СНД, але і у всьому світі. Це держава, яка проіснувала всього 69 років, однак про його військової могутності, величі, видатних вчених пам’ятають і донині. А ім’я першого і єдиного Генералісимуса Радянського Союзу досі наводить жах на кожного. Що ж це за держава? Яка ідеологія СРСР? Чому сьогодні не існує такої країни? Які особливості її культури, видатні громадські діячі, вчені, артисти? Багато й інших питань виникає, якщо згадати історію цієї країни. Однак об’єктами даної статті є ідеологія і культура СРСР.

Союз Радянських Соціалістичних Республік

В результаті жовтневої революції 1917 року на території Росії (тоді вона називалася Російською Імперією) почалася Громадянська війна, повалення Тимчасового уряду… Цю історію знають всі. Грудень 1922 року (30.12) ознаменувався об’єднанням Російської, Української, Білоруської та Закавказької Республік, в результаті чого утворилося велика держава, по займаній площі земель незрівняне ні з однією іншою країною світу. У грудні 1991 року (а саме 26 грудня) СРСР перестав існувати. Цікавим питанням цього дивного держави є ідеологія. СРСР був державою, в якому офіційно не проголошували жодну ідеологію державної, однак негласно був загальноприйнятий марксизм-ленінізм (комунізм).

Марксизм-ленінізм

Почати варто з визначення комунізму. Теоретично можливий суспільний і економічний лад, який був би заснований на рівності (тобто не тільки перед законом, рівність, але й соціальне), суспільної власності на засоби виробництва (тобто ні в кого немає свого бізнесу, своїх приватних підприємств тощо) називається комунізмом. У практичному сенсі такої держави, у якому був би такий лад, не існувало ніколи. Однак ідеологія СРСР називалася на Заході саме комунізмом. Марксизм-ленінізм — це не тільки ідеологія, це вчення про побудову комуністичного суспільства за допомогою боротьби за знищення капіталістичного ладу.

Дивіться також:  Граф Бенкендорф: біографія, фото, родина, служба, чини, дата та причина смерті

Перші десятиліття у культурному житті СРСР

Ці часи ознаменований багатьма змінами в культурному аспекті держави. В першу чергу почалися перетворення в галузі освіти — були створені комісія по освіті та комісія по контролю за культурою (державні органи), відділи народної освіти. За допомогою нарад наркомів освіти республік здійснювався контроль за цією сферою. Виникло таке поняття, як культурна революція. Це політичні дії уряду Радянського союзу, спрямовані на створення істинно соціалістичної (споконвічно народної) культури, викорінення неписьменності населення, створення нової та універсальної системи освіти, обов’язкове навчання на рідних мовах народів Росії (для досягнення загального навчання), забезпечення умов для наукового розвитку та мистецтва.

Повоєнні роки (1945-1953) в Радянському Союзі

Ідеологія і культура СРСР у 1945-1953 роки (післявоєнний період) піддалися посилення впливу влади. Саме в цей період виникло таке страшне поняття, як залізна завіса — прагнення уряду захистити свою країну, свій народ від впливу інших держав.

Це явище стосувалося не тільки культурного розвитку в країні, але і всіх інших областей в житті держави. В першу чергу був нанесений удар по літературі. Багато письменників і поети піддалися жорсткій критиці. Серед них і Ганна Ахматова, і Михайло Зощенко, і Олександр Фадєєв, і Самуїл Маршак, і багато інших. Театр і кіно не стали винятком у плані ізоляції від впливу західних держав: активно критикувалися не тільки фільми, але і самі режисери. Театральний репертуар зазнавав просто жорстоку критику в свою адресу, аж до видалення постановок іноземних (а значить, капіталістичних) авторів. Під прес ідеології СРСР у 1945-1953 роках потрапила і музика. Особливе обурення викликали роботи Сергія Прокоф’єва, Арама Хачатуряна, Вано Мураделі, які були створені до ювілею Жовтневої революції. Критиці піддавалися й інші композитори, серед яких Дмитро Шостакович і Микола Мясковський.

Дивіться також:  Ескадрений міноносець «Стерегущий»: основні характеристики, командири, історія загибелі, память

Йосип Віссаріонович Сталін (Джугашвілі)

Найбільш кривавим диктатором Радянського Союзу загальновизнаний Йосип Віссаріонович Сталін. Коли влада була в його руках, проводилися масові репресії, політичні розслідування, створювалися розстрільні списки, були переслідування за неугодні уряду політичні погляди і тому подібні страшні речі. Ідеологія СРСР залежала саме від цієї вельми суперечливої особистості. Його внесок в життя держави, з одного боку, просто жахливий, проте саме в період сталінізму Радянський Союз став переможцем у Другій світовій війні, а також отримав звання однієї з наддержав.