Перша світова стала одним з найбільш руйнівних і кровопролитних конфліктів в історії людства. Бойові дії велися на суходолі, в повітрі, на морі та під водою. Вперше масово використовувалися отруйні речовини і дирижаблі, танки в класичній компоновці, повністю автоматичні кулемети.
В результаті післявоєнного переділу світу припинили своє існування чотири найбільші імперії: Російська, Османська, Німецька та Австро-Угорська. Туреччина займала великі простори на заході Євразії і півночі Африки, але вже до початку військових дій в Європі втратила практично всі ці території.
Туреччина на порозі Першої світової
Імперія, яка об’єднала різнорідні традиції, завжди прагнула до збереження рівноваги. Але на рубежі століть Туреччина, переживала тривалий криза, зіткнулася з новими проблемами: створенням нової світової економічної системи і розвитком національної ідеї. Це остаточно підірвало баланс сил.
На околицях імперії значно посилювалися сепаратистке руху, була дуже ослаблена промисловість, переважав феодальний лад, який давно застарів, більшість жителів не вміли читати і писати. У країні не було залізниць, а їх побудова практично не представлялося можливим, шляхи сполучення взагалі були дуже погано розвинені.
Відсутні засоби та озброєння, не вистачало фінансів і людської сили, моральна фортеця армії ослабла (почали закликати християн, які не були надійними складовими військової машини). Країна мала великий зовнішній борг і сильно залежала від імпорту Австро-Угорщини та Німеччини.
