Надія на «Блискавичного»
Влітку 1917 року була сформована угруповання, яка контролювала Палестину, Ірак і Сирію. Назву було вибрано по імені султана Баязида I, який увійшов в історію під прізвиськом «Блискавичний». Баязид I, який правив у кінці чотирнадцятого століття, дійсно славився стрімкими рейдами, але в підсумку був розбитий військами Тамерлана, закінчив життя в полоні, а імперія тоді була практично знищена.
Остання битва зазначена група армій прийняла на Сирійському фронті. Османським військам протистояли британська і арабська армії. Османська армія, яка сильно поступалася по силам, вимушено відступила, а союзники зайняли Тріполі, Дамаск, Акку і Халеб. Останні вісім днів групою армій керував Мустафа Кемаль-паша, який до цього командував німецький генерал Ліман фон Сандерс.
Капітуляція Туреччини: хроніка подій
Участь Туреччини в Першій світовій війні обернулася катастрофою. Армія Османської імперії зазнала повне і беззастережне поразки на всіх фронтах. Перемир’я було підписано тридцятого жовтня 1918 року в Мудросской бухті. По суті, це була капітуляція Туреччини в Першій світовій війні.
Протягом місяця після підписання документа в Стамбулі стали на якір британські, французькі, грецькі та італійські кораблі, а форти в протоках зайняли англійці. Англійські солдати першими вступили на вулиці столиці, потім до них приєдналися французькі та італійські армії. Столиця була здана переможцям. Так закінчилося участь Туреччини в Першій світовій війні.
