Муромське князівство виникло на Русі в 12-му столітті, проіснувала майже 200 років, а в часи татаро-монгольського ярма було розорене. Столиця князівства, місто Муром, отримала свою назву по імені финоугорского племені – мурома, яке проживало в даній місцевості з середини першого тисячоліття нашої ери. Територія князівства була розташована в басейнах річок Велетьма, Пра, Мотра, Тішачи.
Коротка історія виникнення
В період з 10-го по 11-е століття місто Муром став великим торговим центром. Влада належала удільним князям Київської Русі, а першим правителем став Гліб Володимирович з династії Рюриковичів, син київського князя Володимира. Після його смерті 1015 року влада перейшла намісника великого князя, а в 1024 році, коли територія була приєднана до Чернігівського князівства, Муромом стали правити чернігівські намісники. Наприкінці 11-го століття Муром ненадовго захопили волзькі булгари, але незабаром були вигнані. За територію боролися сини Володимира Мономаха і Олег Святославич. У підсумку протистояння сини Володимира здобули перемогу і добилися влади над Чернігівської Муромською і землями.
До початку 12-го століття область, де потім утворилося Муромське князівство, перебувала під владою чернігівських князів, поки між ними не розгорівся внутрішній конфлікт. В результаті місто Муром домігся незалежності і став столицею суверенної князівства. Під контроль нового адміністративного утворення також потрапила Рязань, а саме князівство стало називатися Муромо-Рязанським. Наприкінці 12-го століття відбулося поділ на два окремі князівства: Муромське і Рязанське. Це трапилося в 1160-х рр. н.е.
Муромо-Рязанське князівство
Після поразки і вигнання князя Ярослава Святославича Всеволодом Ольговичем в 1127 році Муромом залишилися правити сини Ярослава – Юрій, Святослав і Ростислав. Після смерті старшого брата Ростислав зайняв Муром, а свого сина Гліба призначив правити в Рязані. В результаті цього призначення права нащадків Святослава були порушені, і вони звернулися за допомогою до Юрія Долгорукого і Ярославу Ольговичу.
У відповідь на ворожі дії власних племінників, Ростислав об’єднав сили з Ізяславом Мстиславичем, основним суперником Долгорукого. Щоб відвернути увагу Юрія, в 1146 р. Ростислав напав на Суздаль, але сини Юрія дали потужний відсіч, і Ростислав відступив. Через два роки Ростислав об’єднався з половцями і зумів повернути владу над Рязанню, а через два роки – і над Муромом. Столицею князівства стала Рязань.
В 1153 році Юрій Долгорукий здійснив невдалу спробу відвоювати територію Муромо-Рязанського князівства, у відповідь на ці дії Ростислав знову напав на Суздаль. Юрій зумів захопити Рязань, але незабаром був вигнаний звідти половцями. У цьому ж році Ростислав помер, і престол перейшов до його племінника Володимира Святославовича. Починаючи з 1160 року Муромське князівство відокремилося від Рязані і стала незалежною державою. Проте в історичних літописах обидва регіону фігурують як єдине ціле. Таке становище збереглося аж до приєднання Муромського князівства до Москви.
Період розвитку і завоювань
У 1159 році князі Мурома об’єдналися з володимирськими. Цей успішний союз проіснував аж до 1237 р. і дозволив здобути перемоги у багатьох військових походах. У 1152-м і 1196-му були організовані набіги на Чернігів, в 1159-му – на місто Вщиж, який в даний час є невеликим селом в Брянській області. У 1164, 1172, 1184 і 1220 рр .. відбулися походи на Волзьких Булгар, в 1170-м – на Новгород, 1173-му – на Вишгород, а потім на Володимир, в 1186-му – на Коломну, в 1207-му – на Пронск в Рязанській області. В 1213 році збройний конфлікт стався біля стін Ростова, а в 1216-му відбулася Липицкая битва біля річки Гзы. У 1228 та 1232 рр. відбулися битви з загонами мордовцев, финоугорским народом.
Татаро-монгольське іго і кінець князівства
На початку 13-го століття Муромське князівство зазнало нападу монгольської армії. Міста часто руйнували, а в 1239-м був спалений і сам Муром. Що відбувалося в наступні 100 років – історикам невідомо. У 1351 році князь Юрій Ярославич заново відбудував Муром, але через 4 роки він був вигнаний князем Федором Глібовичем, чиє походження історикам також невідомо. Юрій вирушив у Золоту Орду, щоб отримати від хана дозвіл на правління, але хан віддав перевагу Федору. Через 40 років Орда видала ярлик на правління московського князя Василя I Дмитровича, і період незалежності завершився. У 1392 р. під керівництвом Василя відбулося приєднання до Москви Муромського і Нижегородського князівства.
