Аналіз оповідання Буніна Іменини

Світ письменника настільки чутливий, відчутний, уважний, чутний, що на поверхню виходять нагальні проблеми, виявляються забуті деталі. Невеликий викладений текст Буніна як раз повний враженням героя, гамою звуків. Твір митця – це монолог, в якому письменник викладає момент зі свого дитинства. Бунін виступає перед читачами і як учасник якогось події, в той же час як спостерігач, що бачить себе після стількох минулих років.

Як відомо, твір цього творіння Бунін вершив за кордоном. В цей період часу він сильно тужив за домом. Відповідно, твір «Іменини» повністю відобразило атмосферу панувало безладдя в душі письменника. Незважаючи на те, що навколо свято, йдуть іменини, автор ніяк не може змусити себе радіти, бо туга і сум за батьківщиною беруть своє. Настрій святковий день для героя – це щось приносить страх і занепокоєння. Перебуваючи на іменинах, йому усвідомлюється, що він є поза життя, відірваний від часу цього, йде з невблаганною швидкістю. Відчувається провал в темну і не отпускающую старовину, затурканість. У героя відбуваються емоційні перепади настрою, змінюється потік свідомості, світогляд персонажа вже не таке, яке було раніше. Він розуміє, що відчуженість від сього справжнього вбиває прагнення жити. А таке, абсолютно точно, не повинно виникати у свідомості людини!

У чому ж полягає фінал оповідання? У гіркоти і тугу за рідним місцях і краях. У тому, що час невблаганно бере своє, тому вже повернути на свої місця все не виходить. Однак спогади б’ють ключем, залишаючи колючі рани на серці! Про це говорить Бунін: про те, що відірваність від батьківщини не тільки ламає тебе фізично, але і духовно калічить!

Своїм монологом автор зміг описати власні переживання в період розлуки з теплими для нього місцями. Цей текст дає можливість поринути у внутрішній світ Івана Буніна, усвідомити, як сильно був прив’язаний письменник до рідних краях! Твір, написаний під час перебування за кордоном, незвично зачіпає всі струни душі! У цьому й полягає талант творця: своїми простими словами назавжди западати в серце, змушуючи переосмислювати власне життя!

Дивіться також:  Аналіз оповідання Буніна Красуня твір