Аналіз оповідання Будинок з мезоніном
В оповіданні «Будинок з мезоніном» Антон Павлович Чехов оповідає нам про не відбулася любові художника і дівчата з цікавим ім’ям Мисюсь. Так само письменник зачіпає ідейні суперечки, які торкаються досить важливих питань всього суспільства. Ці питання хвилюють досить давно, і багато письменники зачіпали цю тему поряд з темою любові. Скільки б люди не сперечалися про порядки, умовах, положенні народу так нічого і не змінюється. Єдино спори кожен раз після закінчення часу змінюють своє забарвлення.
Художник розповідає про себе, про своє щастя, про закоханість. Все це було колись, але він ще пам’ятає відчуття щастя, яке, як і закоханість пішли. Автор не просто представляє нам розповідь героя, але і намагається донести до нас стан, в якому перебував він і що відчуває зараз. Чехову важливо, щоб читач відчув, що творилося в душі оповідача до закоханості і під час неї, а також про його стан зараз, коли втратив Мисюсь назавжди.
Художник так описує свій стан, що до того, як зустрітися з любов’ю, відчував себе самотнім, непотрібним відповідно всім незадоволеним. І ось відчувши любов до дівчини з нікчемного, роздратованої людини він стає люблячим, відчувають свою необхідність. Та з часом, коли все закінчується герой знову повертається в той стан непотрібності і самотності як йому здається.
Кохання в оповіданні настільки швидкоплинна, що її можна зовсім не помітити або прийняти за легке захоплення. Можливо так і було для Мисюсь. Це для головного героя дівчина була рятівним колом в його самотнього життя. Зустрівши її, він трохи стрепенувся і відчув смак до життя. Зрозуміло, для нього, як творчої людини тихе сімейне щастя незабаром б набридло і тоді довелося б шукати нове захоплення, яке б дало поштовх до натхнення, справа ще й у тому, що з часом були б помітні недоліки дівчини. Вони рано чи пізно почали б дратувати героя і як людину і як митця.
Дуже шкода, що наш герой не зміг осягнути навіть швидкоплинного сімейного щастя. Протягом усього оповідання проходить сумна тема про нездійснених мріях. І як багато письменники чехів закликає природні явища, щоб підкреслити тугу і безвихідь.
У своєму оповіданні «Будинок з мезоніном» Чехов хотів сказати, що ніхто не винен у нікчемному існування людей. Вони самі відмовляються від свого щастя, тушкують вогник своєї любові, при цьому звинувачуючи у всьому іншу сторону. Як би не сперечалися герої розповіді вони досить сильні супротивники, які не бажають поступатися один одному ні в чому.
10 клас
