На перший погляд здається, що це звичайний маленький розповідь, описує події одного дня з життя малюка близько 3-х років на ім’я Гриша. Але це не так. У цьому оповіданні кроїться тонкий психологічний зміст, який так професійно розкрив автор.
Проблема, яку автор піднімає в цьому оповіданні, – це проблема, яка була актуальною весь 19 століття, проблема неправильного сприйняття і ставлення до дитинства. До цього прекрасного безтурботний період життя ставилися, як до звичайної підготовки до дорослого життя. Дитину не сприймали як особистість, його вважали дурним маленьким істотою, з потребами і почуттями якого ніхто не зважав.
Головний герой цієї розповіді – маленький хлопчик на ім’я Гриша, якому близько 3-х років. Вихованням займається в основному няня, іноді мама. Няня не особливо сумлінно виконує свої обов’язки, але для Гриші це жінка, яку він бачить щодня і вважає своєю.
За сюжетом Гриша вперше вийшов на прогулянку з нянею за межі свого будинку в теплий квітневий день. Для нього в цей день все було новим, цікавим, незвичайним, і цей надлишок емоцій навіть заважає йому ввечері заснути. Всі події розповіді ми бачимо крізь призму сприйняття світу цього маленького хлопчика! Наскільки йому здаються неймовірними коні, ці кішки з довгими мордами і висунутими язиками, маленьке скельце на землі, світлі ґудзики на одязі незнайомого чоловіка! Для дорослого ці речі звичайні, часом він навіть не помічає в цьому бурхливому світі, а для дитини – це наче чари! Адже що він бачив у своєму житті? Тільки свій маленький чотирикутний світ! Свою дитячу, в одному кутку якої стоїть ліжко, в іншій – скриня няні, під ліжком – свої іграшки. У цьому світі крім няні, виявляється, є ще мама і кішка. Тата він настільки рідко бачить, що вважає його настільки загадковим і не розуміє, для чого він взагалі потрібен. Також Гриша не розуміє, куди постійно зникає його тітка, яка подарувала йому барабан.
А в цей день все не так, як зазвичай, він вперше приходить в гості до незнайомої йому людини – подрузі няні, куховарці. І ось тут розкривається вся суть ставлення дорослого до дитини в 19 столітті. Няня не помічає, що Гриші жарко та душно в теплому одязі, що він хоче пити, вона повністю поглинена спілкуванням з подругою, на дитину не звертає ніякої уваги. На довершення до всього вона дає сьорбнути йому вина. Не дивно, що хлопчик після всього цього захворів, у нього піднялася температура. А мама, як би іронічно це не було, починає лікувати його просто касторкою.
Цей чудовий розповідь нікого не залишить байдужим, адже в ньому автор так майстерно розкрив тему дитинства.
Аналіз твору Гриша Чехова
В основі сюжету твору поставлений психологічний портрет дитини, що розвивається в епоху чеховського часу. Деякі риси характеру були використані з маленького Феді (це прийомний син письменника Лейкина).
Автор намагається показати, що розвиток і ставлення до дитини, майже трирічного віку, проводиться не правильно. У творі хворої дитини не правильно лікують. Мати не розуміє, чому у хлопчика жар і озноб? Няня напуває забороненим напоєм. Ніхто не помічає, що у дитини є внутрішній світ. Відмічена різниця між поглядом дитини і дорослого. Проблеми і ставлення до нього різні. У дитини починається пізнання, перші відчуття від нових об’єктів. Але йому ніхто не пояснює і не бачить його переживань.
Мова героя твору ще не розвинена, поки він говорить тільки мімікою. Він не може поскаржитися на біль, а показує особою і рухами. Лікують його стандартними засобами – «касторкою»!
Початок твору ведеться, як опис вулиці і перших вражень у хлопчика, що потрапив в перший раз з нянею.
Він вважає, мати і няня повинні годувати і доглядати за ним, що повинен робити батько він поки не знає. Майже весь час з малюком проводить няня, яка спить біля нього на скрині. Але, вона не якісно стежить за дитиною. Не розповідає і не роз’яснює, що і як відбувається у світі. Не роздягає на кухні, пригощають пирогом, а потім дають випити заборонене зілля. Нікому немає діла до його почуттів і в освоєнні нового в світі.
Мати теж за ним погано спостерігає. Наливає йому ложку касторки, не з’ясувавши причину ознобу. Він не відчуває від неї тепла і постійної турботи.
Погляд на житлову кімнату очима маленького героя простий – ліжко, висвітлює – лампадка і скриня, де відпочиває його няня.
Письменник хотів показати, що важливо цікавитися світом дітей. Щоб діти, коли виростуть, теж цікавилися і допомагали стареньким батькам. Адже основа відносин закладається з дитячих років і розвивається до закінчення життя.
7 клас
