Аналіз твору Палата номер шість
«Палата №6» – твір видатного письменника А. П. Чехова, яке не залишить байдужим нікого, хто зважиться його прочитати. Адже в ньому автор зачіпає дуже важливі суспільні і філософські проблеми, такі, як насильство над людським життям, лицемірство, дурість, право і безправ’я, смирення і боротьба за справедливість.
Палата під номером 6 – це не тільки місце, де відбуваються основні події, але і якийсь символ суспільства, в якому одні мучаться, а інші не розуміють і не хочуть зрозуміти цих людей. Автор порівнює це місце з в’язницею, а душевнохворих – з ув’язненими, які фактично приречені на повільну смерть.
Серед всіх мешканців палати особливу увагу автор приділяє Івану Дмитровичу Громову. На відміну від всіх інших мешканців палати (єврея Мойсейки, непритомного товстого чоловіка, мовчазного міщанина), Громов досить освічений і розумний. Різкі зміни в житті, хвороби і розчарування посприяли тому, що він опинився в цій похмурій палаті. Незважаючи на все це, він єдиний, хто свідомо доглядає за своїми товаришами по нещастю, бережливо з ними звертається.
Інший герой повісті, який нібито знаходиться по той бік завіси – завідувач лікарнею, Андрій Ефімич Рагин. По своїй натурі м’який чоловік, який хоч і розуміє, що в лікарні твориться бардак, кругом антисанітарія, хворих погано годують, б’ють; може, десь у глибині душі він і співчуває їм, але нічого не може вдіяти, щоб змінити ситуацію. Він керується філософією смирення, що приводить його до того, що він відходить від життєвих турбот і упокорюється з аморальністю і злодійством.
З часом, він зближується з Іваном Громовим, знаходить в ньому цікавого співрозмовника, так як любить чесність і розум, але сам побудувати навколо себе чесну і розумну життя не може, бо не вміє наказувати, забороняти, наполягати, і вважає все це не потрібне. Не дивно, що через час Рагин сам стає пацієнтом Палати №6. І тільки опинившись на місці хворих, він усвідомлює, які страждання виносять ці люди, що вони відчувають, коли до них виявляють таке ставлення. Цього всього Рагин не може винести, з ним трапляється апоплексичний удар, і він помирає. В принципі смерть Андрія Ефимыча – є логічне завершення такого життя, в якій присутні обман, злодійство, зло.
Тема, розкрита в повісті «Палата №6», актуальна і на сьогоднішній день в сучасному суспільстві. Твір змушує нас ніби подивитися на життя з боку, і виділити головні цінності життя.
