Аналіз 3
Даний розповідь написана в період, коли суспільство гнітило і пригнічувало всі думки і дії людини. Які йшли в розріз з системою управління. Кожен чоловік був зобов’язаний підкорятися суспільству і державі.
Звідси й назва оповідання палата №6,це те місце, куди відправляють всіх вільнодумців, які мають свою мету в житті і свій світогляд. У даний момент палата №6 це те місце де людей, які зійшли з розуму, ніхто не лікує.
Головлікар лікарні намагався працівників навести тут хоч мінімальний порядок і з співчуттям ставитися до хворих людей. Але це в нього не вийшло. В результаті в даній палаті панує хаос, злидні і повна байдужість до всього.
Знову прибулий лікар у дане відділення, намагається лікувати хворих і навіть співчуває їм, але це обходитися йому дуже дорого. В одному з пацієнтів даної палати Андрій Ефімич Рагин, знаходить дуже розумного і доброзичливого співрозмовника.
Це один з умнейшіх та видатних людей у місті Іван Дмитрич, якого всі події підкосили і він зійшов з розуму. Рагин став часто приходити і спілкуватися з цим хворим. Це не сподобалося ні керівництву лікарні, ні суспільству.
У підсумку Рагина за вільнодумство і відщеплення від системи, самого відправляють лікуватися в палату №6.Ось результат людського бажання і волелюбності. Доктор хотів довести всім що божевільних потрібно лікувати і що вони такті ж люди як і всі. Але ніхто не зрозумів його прагнень, і доктор виявився пацієнтом психлікарні.
В даному оповіданні Чехов показує звичайному читачеві, наскільки сильним є вплив суспільства на кожну людину. І що протистояти цій системі марно.
Доктор Рагин не зміг перенести цієї несправедливості і незабаром помер в застінках психіатричної лікарні. Чехов засуджує в цьому оповіданні бездушне ставлення всіх лікарів і соціальних працівників до людей.
В оповіданні на прикладі бесід Рагина та Івана Дмитрича, автор розкриває такі важливі теми як сенс життя, лицемірство, любов до всього шляхетного, нелюдяність і вульгарність. Також тут порушені філософські проблеми, значення розуму людини і одвічні питання про сенс життя.
Завдяки яскравому та мальовничому опису всіх пацієнтів і навколишнього їх обстановки, читач яскраво представляє всі жахи пацієнтів цієї палати. Яким раніше навіть і ліки не призначали, а просто тримали, під замком ізолювати від суспільства.
В результаті таке лікування, природно жодних результатів не приносило, пацієнти до кінця життя жили в таких лікарнях. І мета цих лікарень просто захистити інше суспільство від небажаних індивідів.
Автор хотів навчити читача бути гуманним і небайдужим до всім нужденним у цьому людям. Частіше проявляти милосердя до хворих фізично і душевно. Даний розповідь залишається актуальним і затребуваним і в наш час, так як всі освітлені проблеми суспільства і людини досі не вирішені і так само зустрічаються і зараз.
10 клас
