У 1883 році у відомому журналі під ім’ям «Осколки» був опублікований розповідь незабутнього письменника Антона Павловича Чехова – «Смерть чиновника», що справило належне враження на читачів. Твір було випущено під псевдонімом А. Чехонте.
Дивно те, що сюжет Чехову підказав його товариш Антон Бегічев, завдяки якому письменникові вдалося написати вражаючий розповідь, прониклива до глибини душі.
У твори є свій жанр: «сценка», де головним героєм є якийсь чиновник, ім’я якого – Іван Черв’яків, що випадково оббризкав генерала Бризжалова, пчихнувши в його бік. Герой після всього, що сталося картає себе за вчинене, не може знайти собі місця, заспокоїтися, він постійно вибачається перед генералом в надії, що той змилуватися і пробачить, але того й діла немає до цього. Червякова він давно забув, а той все мучиться в душі, знаходиться не в своїй тарілці. В результаті Антон Павлович у своєму оповіданні піднімає важливу проблему: «маленька людина» перед суспільством.
Чехов явно показує читачам, що він протестує проти того, щоб людина втрачав свою гідність, придушував в собі особистість. Це не прийнятно для письменника. І Черв’яків якраз такий герой, який своєю безглуздою наполегливістю вбиває самого себе. Він викликає і сміх, і жалість. Кожен раз, вибачаючись перед Бризжаловым, персонаж тільки і робить, що знижує свій рівень. І що ж? Іван Черв’яків помирає у фіналі твору не з переляку, коли на його крикнув генерал, у якого здали нерви, ні, він загинув від порушення генералом принципів героя. Це дуже трагічна твір, який примушує замислитися над своїм життям і винести необхідні уроки.
Розповідь наповнений безліччю важливих деталей, що грають свою роль. У центрі твору незвичайний випадок, а не характер або ідея. Внаслідок чого Чехов зображує те чи інше обставина, завдяки якому розкривається як раз таки характер героя.
Так, заголовок оповідання Чехова закладена глибока проблема: протистояння людини і чину. Виникає безліч питань після прочитання твору, бо це Антон Павлович, що вражає своїм талантом: загадкове писання оповідань, коротких за своїм обсягом. Головною темою твору є, безсумнівно, внутрішній світ людини. Цього письменник приділяє дуже особливе значення. Чехов – майстер своєї справи. Його стислість незвичайна, непередбачувана. Так що його розповіді актуальні та популярні не лише серед старшого покоління, але і молодого. Тому варто звертатися до творчості письменника, аби зрозуміти саму життя, так і її закони.
