М. Пришвін – письменник, який присвятив своє життя вивченню природи та спостереження за її красою. Він ніколи не обділяв своєю увагою навіть саму незначну і дрібну частинку природи.
У своєму оповіданні «Павутинка» він веде мову саме про, здавалося б, абсолютно неважливою і багатьма перехожими не поміченою, але необхідною в природі маленької її частини.
Одного разу, в погожий сонячний день автор зайшов у ліс. Сонце світило навіть у лісі. Несподівано він помітив яскраві вогненні стрілки, які пролітали через просіку. Пришвін дуже здивувався побаченому. Він уважно придивився до цього цікавого явища, і зрозумів, що це маленькі павутинки на сонце так красиво спалахують яскравим світлом.
Автор одразу ж подумав про те, що він розривав своїм тулубом безліч павутинок, поки не помітив їх. Але він заспокоїв себе тим, що робив це через незнання. Коли ж до однієї з них причепилася лусочка від сосни, чоловік помітив павутинку і зупинився. Помічену маленьку павутинку автор дбайливо обійшов, щоб не порвати її.
Весь маленький розповідь пронизаний великою любов’ю і повагою до творінь природи. Навіть найпростіша павутинка має право летіти і не бути порваній. Автор настільки барвисто описує те, як вона виглядає, щоб показати незамеченную багатьма красу природи. Прийшовши в ліс, не треба відчувати себе володарем природи, а краще – її гостем. Коли ви приходите до кого-небудь в гості, ви не ламаєте і не топчіть чуже майно. Значить, не треба в лісі знищувати кущі, молоді дерева, які так і не зростуть, якщо ви наступите на них і зламаєте.
На прикладі павутинки, яку несе порив вітру, автор показує, як це красиво. Світло сонця перетворює непомітну павутинку в яскраві вогненні стріли. Та, якщо уважно озирнутися навколо себе, можна побачити багато прекрасного в раніше не помічене нами. Необхідно берегти природу і шанобливо до нього ставиться. Кожен може побачити свою «павутину» і не знищити, а зберегти її.
6 клас