Оповідання «Челкаш» це рання творчість М. Гіркого. Роботу над розповіддю Гіркий закінчив влітку 1894 року. Але творіння побачило світ тільки в 1895 році, було надруковано в журналі «Російське багатство» у червневому номері.
Поштовхом для написання розповіді послужила історія, почута автором в лікарняній палаті в місті Миколаїв. М. Гіркий у цьому оповіданні зачіпає головну проблему того часу. У 1890-ті роки людей поглинала злидні і рабство, таких людей називали босяками. Автор не відчував до неї почуття жалість або огиду. А бачив їх як волелюбних, здатних співчувати долі таких же знедолених людей. Гіркий непогано знав буття бідняків, від яких відвертається соціум. Адже він сповна сьорбнув такої долі, в ранній юності та його називали «босий».
Необхідно підкреслити, що вся сюжетна лінія, повествованная в оповіданні, розгортається на тлі романтичного морського пейзажу. Автор не просто розбавляє розповідь красивим морським ландшафтом, він з допомогою цього відображає внутрішній світ і характери героїв. Горький робить докладний опис порту, як вирує в ньому різного роду робота, яка поглинає людину своїми рабськими умовами.
Головними героями розповіді є два сільських хлопця, Гаврило і Челкаш, які прагнуть відшукати свободу. Челкашу вдалося вирватися з села, і він відправився в місто, де відчуває себе вільним і не залежним ні від кого. А Гаврило був дуже залежний від свого тестя, і йому залишається тільки мріяти про свободу. Головних персонажів оповідання автор показує як дві протилежності. Вони не схожі ні зовні, ні в манері поведінки.
М. Гіркий робить великий акцент на портреті Гришки Челкаша, завзятого п’яниці, сміливого і вправного злодія. Челкаша письменник відображає як яструба, який хижо і з острахом дивиться на оточуючих, але в ньому є романтичні нотки. Гаврило у свій черга автор відображає досить простуватим, сільським хлопцем з довірливим поглядом.
Позитивним персонажем оповідання автор робить злодія і волоцюгу, Гіркий що відображає еліта того часу придушує і поглинає будь-які прояви людського потенціалу. Їм до вподоби люди гаврилівського складу розуму, з рабською і посереднім мисленням.
Докладний аналіз
Відомий письменник Горький славиться багатьма своїми чудовими роботами, однією з яких є оповідання «Челкаш». Написано цей твір було в 1895 році. В основу розповіді закладена історія про людину, який є злодієм, і суспільство його не сприймає. Поняття «антитеза» розкрито максимально зрозуміло, читач може порівняти двох основних героїв розповіді Гаврила і Челкаша. Герої є сільськими людьми, які намагаються знайти свободу. Челкаш зумів відірватися від села і їде в місто, де починає відчувати свою незалежність і свободу. А ось Гавриле залишається тільки думати про свободу, адже вирватися він не може і залежить від свого тестя.
Гіркий намагається практично у всьому показати різницю між двома героями. Читаючи даний розповідь це можна помітити в описі зовнішності, манери поведінки героїв. Автор порівнює Челкаша з яструбом, який хижо дивиться на оточуючих людей.
Гаврило в свою чергу повністю протиставлений Челкашу. Горький описує Гаврила як дуже простої людини з села з довірливим поглядом. Природно така людина як Челкаш відчуває свою повну перевагу над сільським хлопцем.
Твір складається з трьох частин і прологу. На початку розповіді дуже добре показано порт, в якому люди працюю за гроші.
Виходячи з характеру Челкаша, стає ясним, що таке важка праця в порту не для нього, тим більше за дріб’язкову зарплату. Челкаш вирішує займатися контрабандою і в ролі напарника кличе Гаврила. Гаврило дуже боїться кримінальних діянь, але розуміє, що це його шанс заробити гроші і отримати свободу.
Поняття свободи у людей, що займаються подібною діяльністю дещо інше, ніж у простих людей. Гіркий дає зрозуміти, що в морі Челкаш по справжньому відчуває себе незалежним і вільним, красиво описуючи морську красу. Саме в таких моментах можна побачити, що Челкаш має багато хороших якостей, але в теж час і розглянути більше нікчемності в Гавриле.
Сам по собі Гаврило боязкий і просто до смерті боїться брати участь у незаконних ділах. Він готовий втекти, сховатися від Челкаша, але все змінюється. Коли Гаврило побачив багато грошей у Челкаша, він став жадібним і небезпечним. У рядках оповідання чітко видно зміни в даному персонажі. Для Челкаша це всього лише гроші, які він любить з легкістю і без жадібності витрачати.
Від виду грошей Гаврило задумав вбити колегу, але і тут Горький показує, що він настільки незначний і слабкий, що навіть не зміг як слід вдарити напарника. З раною на голові, Челкаш віддає всі гроші підлому Гавриле, і герої розходяться в різні сторони.
Читаючи даний розповідь, спочатку можна перейнятися співчуттям до Гавриле через його бідність і нікчемного життя. Але ближче до кінця твору думка змінюється і видно, що навіть така людина, як Гаврило здатний на зраду при вигляді грошей.
Варто зазначити, що автор дуже чітко і професійно підніс читачеві одну з істин, що, можливо, перше враження про людину може бути оманливим
11 клас
