Аналіз вірша Ахматової Мені голос був. Він кликав утешно…

Одне з знаменитих творів, а саме вірш «Мені голос був. Він кликав утешно…» великої російської поетеси Ахматової Анни було написано в 1917 році.

Перше, що потрібно відзначити, так це те, що Ганна ніколи не прагнула викласти у вірші свою душу, їй набагато простіше було створювати твори на основі вимислу і своєї фантазії, не вкладаючи в них свою власну долю. Однак, революційні роки на багатьох людях позначилися дуже важко, це ж стосується і цієї поетеси, тепер стало для неї важким і досить таки трагічним. Але, незважаючи ні на що, вона завжди була вдячна долі саме за таку життя і ніколи не мріяла прожити своє життя по іншому.

Основною темою даного твору безумовно є Батьківщини поетеси, а саме Росія. Адже далеко не секрет, що Ахматова завжди дуже трепетно ставилася до теми батьківщини, щиро вважаючи, що це найголовніше, що може бути в житті людини.

Саме тому потрібно зазначити, що вірш відноситься до цивільної, можна навіть сказати патріотичної лірики поета.

Побудова даного твору виконано у формі патріотичної сповіді головної героїні. За деякими художнім прийомам можна сказати, що цей вірш має щось схоже з одою.

Починається вірш зі слів спокуси. Так як головна героїня ніби чує голос, який вабить її, закликаючи залишити свою батьківщину, зрадити її і відправитися на пошуки нової, більш кращого життя.

Фахівці і критики в галузі літератури не раз порівнювали цей твір з твором іншого, не менш відомого і улюбленого поета, а саме Пушкіна Олександра Сергійовича. У порівняння брали його твір “Пророк”. І дійсно щось спільне проскакувало і там, і там.

Щоб показати всю повноту почуттів, які відчуває головна героїня вірш наповнений різними художніми елементами і від цього є більш барвистим і закінченим.

Дивіться також:  Аналіз вірша Ахматової Любов

Взагалі всі твори Ганни Ахматової, пов’язані з темою батьківщини є дуже живими, так як дана тема була дійсно дуже близька поетесі. Їй неодноразово пропонували залишити Росію і переїхати в Європу, однак щоразу поетеса відповідала жорстким відмовою, посилаючись на те, що вона просто не може додати власну країну, порівнюючи це зрада за зрадою самого себе.

Читаючи цей твір багато хто замислюється про те, що батьківщина дійсно дуже багато значить в житті кожного, і це дуже добре і важливо.

Аналіз вірша Мені голос був. Він кликав утешно… за планом