Вірш Олександр Блок написав у 1906 році. Поет був прихильником такого модерністського руху, як символізм. Вірш «Русь» так само криє в собі сенс, який можна розглядати по-різному скільки завгодно.
Здавалося б, поет просто описує спочатку «Русь», але однак у наступних строфах читач може побачити вже щось таємниче, містичне, магічне. Олександр Блок зумів написати вірш таким чином, ніби читача присвячують в якусь таємницю століть, він переноситься далеко в минуле, коли наші предки ще були пов’язані з магією, коли жили казки і міфи.
«Де разноликие народи…ведуть нічні хороводи», «де відуни з ворожками чарують злаки на полях». Ці рядки надають відчуття чогось таємничого, але найголовніша фраза, яка підтверджує припущення: «Вихор… співає перекази старовини».
Багато таємниць дізнається уві сні ліричний герой, його ролі виступає Олександр Блок. Так і пише поет «і в таємниці спочиває Русь». Тобто Русь оповита таємницею, вона занурена у неї, це її покої на століття. У своєму вірші Блок як би повертається до витоків, коли були різні повір’я, ритуали, коли люди запекло вірили у домовиків і водяних.
Використовує у вірші поет такий літературний приймемо, як рондо. Вірш починається і закінчується однаково. Таким чином, Олександр Блок спочатку занурює читача в свої сни, а потім знову повертає до реальності.
Залишається лише бути вдячними йому за це чудове вірш, з таким талантом написано воно, що дійсно занурює в таємничий світ старовини.